В мене сталася дуже неприємна ситуація. Мені 20 років, вагітна, зараз на 2 місяці. З хлопцем не розписані, хоч живу з ним уже 2 роки. Тільки 3 місяці тому у нас не стало дитинки, після цього я довго не могла прийти до тями.
А ось хлопцю було байдуже, як на мене, так і на саму ситуацію. Він цілий день грає в комп’ютерні ігри і більше нічого йому не треба. Підтримки з його боку не було жодної. Я багато плакала, а він навіть не звертав на це уваги. Ми з ним після такого розлучилися, і я пішла, але потім дізналася, що завагітніла знову. Я була сама в шоці, коли дізналася про це, не думала, що зможу знову мати дітей.
Коли я розповіла йому, ми помирилися. Прожили разом 1,5 місяці, а потім він почав ставитись до мене погано. Він і раніше міг принизити мене, вигнати з дому, я неодноразово поверталася до батьків. Потім приходив, плакав, клявся, що більше не буде, а я вірила та поверталася.
Цього разу спочатку все було добре, а потім знову крики і скандали. Сьогодні я зателефонувала мамі і просто почала скаржитися на нього, хоч раніше такого не робила. Він це почув і сказав, щоб я збирала речі та йшла.
Грошей у мене немає, я ж не працюю, а батьки живуть у селі, а він, знаючи це, просто посеред ночі викинув мене на двір і сказав, що я і дитина йому не потрібні. Зараз у родичів сиджу, а завтра до батьків поїду.
Що найприкріше, що дитину він хотів сильно, так радів, що я знову вагітна. І що вийшло! Вигнав серед ночі без грошей на вулицю і роби, що хочеш. Добре, що родичі поряд живуть.
Соромно повертатися додому, батьки ж казали, що не треба було прощати, а я тільки зараз зрозуміла, як помилялася. Якщо він вигнав раз, то й другий раз так буде. Такі люди не змінюються. Тепер виходу немає, лише їхати до батьків і чекати на появу дитинки.
