Ми у стосунках майже 4 роки, знайомі майже 9 років. Мені 23, йому 26. Він був одружений 1,5 року, я була у стосунках 5 років. Як тільки розлучилася зі своїм молодим чоловіком, він пішов від дружини до мене.
Днями ми гуляли на весіллі моєї однокласниці, вона має молодшу сестру 17 років. Всі напилися, ми посварилися. Загалом він поводився дуже нахабно і відкрито фліртувати з сестрою однокласниці. Такої поведінки з його боку я ніколи не бачила.
Це все відбувалося у присутності наших друзів, я просто не знала, куди себе подіти, хотілося крізь землю провалитися. Коли всі пішли спати, вони лишилися вдвох і цілувалися. До цього він жодного разу не давав мені приводу засумніватися у ньому.
Вранці я нічого не підозрювала, а вони поводилися, як ні в чому не бувало, нахабно дивлячись мені в очі, і ми з ним знову посварилися. Про цей випадок мені розповіли “очевидці” подій.
Потім я просто поїхала додому, а вони поїхали гуляти, але свідки кажуть, що вже нічого не було між ними (поцілунків). Я знаю, вони не спали, просто був один поцілунок. Але я страшенно засмучена.
Вночі він прийшов до мене, плакав. Вранці вибачався. Я сказала, якщо він з нею не розбереться – я піду. Він не хотів, мовляв, маленька вона, може, закохалася, і щось погане зробить із собою.
В результаті вона сама його набрала. Він при мені сказав, що у нас сім’я, він мене любить і не піде. Я йому пробачила на словах, але цілуватися з ним не хочу, не можу дивитись на його губи навіть.
Мені дуже погано (головою розумію, що то у нього було миттєве марення, але серце розбите, у душі порожньо). Він каже, що нехай це буде найгірше, що з нами траплялося, і якщо ми це переживемо, це лише зробить наші стосунки міцнішими.
Постійно прокручую цей момент у голові, плачу, не можу їсти. Ми разом, але в душі я пригнічена і самотня. Чи повториться це знову? Як вибачити, і чи варто?
