Хочу бути теплою, люблячою мамою, а відчуваю себе кулькою, що здулася, і злісною істеричкою на грані зриву

Всі довкола кажуть, мовляв, як тобі пощастило, адже в тебе донька. Доньки – це чудово! Я була маленькою, дуже тихою і слухняною дитиною. Коли виросла завджди віддавала всю себе заради інших. Але мені 30 років і мені здається, що я закінчилася.

Я сама себе ненавиджу. Донька весела, бігає, хуліганить, і розкидає все довкола. Я злюся, але мені соромно від своїх емоцій, від своєї ненависті та суворості до дитини.

Іноді мені хочеться все залишити і просто побути однією, сходити, купити сукню, просто бути красивою. Але я відчуваю постійно, що я їй винна. Донька зовсім не слухається, а мені не вистачає впевненості у собі та жорсткості. Іноді хочеться ревти від безвиході, але я рідко дозволяю собі бути слабкою.

Дівчинка у нас красуня, але зовсім не розумниця. Я більше так не можу, дах зносить від безсилля та безладу. Вона поламала мене, я не можу стати для неї лідером чи хоч якимось авторитетом. Мені здається, що мене просто використовують як годувальницю та служанку.

Я мріяла про дитину, думала, це буде чудово. Але це жахливо. Я почуваюся в пастці і без сил. Так прикро. До мене ніколи так не ставилися, мої батьки думали насамперед про себе і я з дитинства звикла до того, що я — ніщо.

Я не хотіла такого майбутнього своїй дитині, тому всю себе віддавала їй без залишку. Але я втомилася, втомилася від постійних примх. Іноді навіть кричу на неї, за те, що вона мене боляче кусає або вириває мені волосся. І я замкнулася в цих почуттях ненависті, роздратуванні та соромі.

Іноді мені хочеться віддати її в садок та приділяти увагу лише собі. Але вона бігає за мною і кричить: “Мамо!”. Серце розривається, і я розриваюсь. Адже треба ще бути доброю дружиною, з батьками стосунки підтримувати та виховувати дитину.

Втомилася. Даремно не жила для себе до вагітності. І самооцінка нижча за плінтус. Хочу бути їй теплою, люблячою мамою, а відчуваю себе кулькою, що здулася, і злісною істеричкою на грані зриву. Я накопичую негатив, а виплеснути його нема куди. Дуже важко.

Related Post

Таємниця народження моєї подруги і доля її батьківТаємниця народження моєї подруги і доля її батьків

Мати моєї подруги зрадила чоловікові… Набридло явне засудження авторів, які діляться тут своїми непростими життєвими історіями. Багато хто хоче бачити тільки негатив, щоб на тлі інших відчувати себе біліше. Мати

Тільки й встигла прочитати що “люблю” “завтра”, “дякую”Тільки й встигла прочитати що “люблю” “завтра”, “дякую”

Вечір, Катя вклала дітей і дожидалася чоловіка з роботи. Зварила смачну вечерю, свою фірмову страву приготувала для коханого. У неї останнім часом негаразди в відносинах, та і нічого. Вони все