Хрещені це духовні наставники для дитинки

Коханий, ну не хочу я щоб цей твій Костя був нашим кумом, ти розумієш, хрещених, їх же з душею треба вибирати, щоб для дітей були, я не знаю що він за людина, адже хрещені це духовні наставники для дитинки.

-Аню, ну що ти таке говориш, Костя, хороший чоловік, в нього жінка он яка молодець, донька. А те що ми вже пообіцяли іншій парі, то нічого, візьмемо і їх.

Хрестини маленького Єгорчика пройшли дуже гарно, весело, було багато діток, хрещені розселилися на хрестика, іграшки, солодощі, торта замовили.

Тільки Аня постійно придивлялася до цього Кості і його дружини, надто вони їй здалися надмірними, зверхніми чи що.

Вони ж то займали керівні посади на фірмі де працював чоловік, а вони, Аня і Захар, прості роботяги, Аня взагалі зараз в декреті, почувала себе не дуже поруч з жінкою Кості, та вся така красива, а Аня, що вона, цілий день підгузки та кашки.

Пройшов час, Аня дуже сподівалася що хрещені батьки будуть поруч і допомагатимуть Єгорчику, будуть бодай з ним час проводити. Та Віка і Максим, ті давні друзі, на яких поклалася Аня не спішили часто навідуватися до малого.

А от Костя з Ліною дуже часто приїздили до дітей Ані, купували іграшки і подарунки не тільки Єгорчику, а і Марійці, Андрійку. В єдиний свій вихідний брали доньку Катеринку і приїздили.

Їм подобався будинок Ані і Захара, нехай без євроремонту, але камін, затишні бабусині килими, полиці з книгами і старовинні сервізи які шкодувала Аня викинути дуже вабили Ліну.

А ще, вона дуже захоплювалася природньою красою Ані, вона рахувала що Аня – справжня героїня, тягнути на собі будинок, дітей, тримати все в чистоті і ще й встигати підробляти, для Ліни це було чимось неможливим.

Так сім’ї стали дуже дружніми, назважаючи на те, що Аня не любила Ліну з самого початку. Випадок це чи ні, але Бог таки має на все свої плани.