І ось настав той самий знаменний день – день нашого весілля. Всі чари цього дня затьмарила одна новина про яку я не мала ні найменшого поняття. Він був уже одружений. Про це проговорився його друг

Все сталося дуже швидко і спонтанно. Я закохалася без пам’яті й нічого не бачила крім нього, нікого не слухала. Мені було 19. Йому 28. Він говорив про те, що любить мене і не може жити без мене, що готовий на все заради мене і що хоче бути зі мною до кінця своїх днів.

Через два тижні він запропонував мені переїхати до нього. Батьки не допустили такого і я стала втікати з будинку. Відносини з ними погіршилися і я практично перестала з ними спілкуватися. Через два місяці він запропонував мені вийти за нього заміж. Я погодилася, попри те, що батьки були проти. Я була найщасливішою жінкою у світі. Він був ідеальним чоловіком у всіх сенсах, уважним, дбайливим, він ні в чому не відмовляв, ми часто сміялися і проводили дуже багато часу разом. Я не уявляла життя без нього.

І ось настав той самий знаменний день – день нашого весілля. Всі чари цього дня затьмарила одна новина про яку я не мала ні найменшого поняття. Він був уже одружений. Про це проговорився його друг. Але мені не хотілося псувати цей значущий день і я залишила все як є.

У той час я вчилася в університеті, хотіла отримати професію, у мене було хобі, багато друзів, я вела активне соціальне життя і навіть підробляла після університету. Перше що він запропонував це перестати займатися заробітчанством, бо цей час він хоче, щоб я витрачала на нього, що він забезпечить мене всім, чим я побажаю. Він став часто приходити в університет і знайомитися з моїми однокурсниками, особливу увагу він приділяв чоловічій половині. Став звинувачувати мене в тому, що я з ними фліртую. Злився коли я проводила час вдома або з друзями. Він часто дзвонив, цікавлячись де я, з ким, коли піду додому.

Поступово я все менше і менше спілкувалася з друзями, родиною, стала пропускати університет. Він став вимагати, щоб я просила дозволу вийти з дому. Я не звертала увагу на те, що в ліжку він став грубий і брав домінантну роль. Він застосовував у формі гри силу і мені це не подобалося. Чим далі, тим гірше.

Якщо він приходив в поганому настрої з роботи – то я була причиною всіх його невдач. Він став мене принижувати, ображати, а я намагалася зробити все, бо подобається йому. Поступово я стала відчувати себе безпорадною, нікому непотрібною. Що б я не робила все було не так.

Пам’ятаю день, коли він перший раз на мене нагримав. Це був дзвінок однокурсника – старости, який цікавився чому я пропускаю університет. Так він став робити це регулярно. Пізніше я дізналася, що минула сім’я з дитиною розпалася саме з цієї причини.

Від його дружини я дізналася, що його батько так само поводиться з його дружиною, чого я ніколи не помічала. Коли ми були у них в гостях, все було ідеально.

Я думала, що я ніколи не позбудуся цього кошмару, нікому не говорила про свою проблему і так прожила близько року. Мені було дуже страшно і соромно. Я боялася, що він щось зробить якщо хтось про це дізнається, що мене засудять і я звинувачувала в усьому себе.

Мене врятувала моя подруга. Вона вмовила мене втекти від нього і я перший час прожила в неї. Мені пощастило, що у нас в місті був Центр, який боровся з цією проблемою, і я отримала допомогу психолога.

Він ще довго шукав мене, просив вибачення, обіцяв що зміниться. Я познайомилася з жінками з тією ж проблемою, які поверталися в сім’ю після довгих умовлянь, але ситуація не змінилася. І я прийняла рішення почати все з чистого аркуша.