І ось сьогодні я зірвалася. Сказала сину, що ненавиджу його, що він зіпсував мені все життя

Моєму сину 12 років, ще є в сім’ї молодша донька – 5 років. Батько приділяє більше уваги дочці, із сином дуже натягнуті стосунки. Дитина почала поводитися дуже складно.

Можливо, таким чином, він вимагає уваги батька, а можливо йому просто погано бути одному (у школі немає друзів, дуже замкнений). Вдома сидить за комп’ютером, а на прохання зайнятися чимось іншим відповідає: а що мені ще робити? Йому нема кому подзвонити, ні з ким сходити погуляти. Все його життя крутиться довкола нас.

Живемо ми дуже самотньо (ми переїхали зараз). Сам по собі мій син дуже чутлива і нервова дитина. Коли вдома були скандали, а вони були й часто, син зазвичай переживав найбільше. Просив нас не сваритись, але хіба це так легко.

Найкращий вихід для всієї родини був би — розлучитися. Але я не змогла. А син поступово став ненавидіти батька (можливо, він його й не ненавидить, але дуже боляче сприймає). Боляче від того, що батько не лише його ігнорує, але ще й для чогось ставить на другий план, «відсуває», у порівнянні з сестрою.

Весь його біль проявляється у поганій агресивній поведінці, особливо стосовно батька та сестри. Жити в цьому абсолютно нестерпно.

Навіщо я все це пишу? Річ у тому, що я намагалася поговорити із чоловіком, намагалася поговорити із сином. Пояснити коханому — що дитині потрібна увага, навіть через «не можу». І сину, що тато все одно його любить, тільки по своєму, просто батьки зазвичай більше няньчаться з дочками. Але ні той, ні інший не хочуть змінюватися.

Син став дуже агресивним вдома. Якщо що, відразу в сльози. Дуже гостро реагує на заборони. Постійно порівнює себе із сестрою. Батько називає його недоумком та ідіотом. А в мене розривається серце, так тяжко все це виносити. Дитина покалічена.

І ось сьогодні я зірвалася. Сказала сину, що ненавиджу його, що він зіпсував мені все життя і краще б його не було. Так, я швидко відійшла, перепросила, сказала що люблю. Але ж рана вже нанесена. Як мені бути? Як урятувати сина? Допоможіть порадою.

Related Post

Зустрічаємося 8 місяців, але жодного разу не цілувалисяЗустрічаємося 8 місяців, але жодного разу не цілувалися

Познайомилася з чоловіком. Йому 43 роки. Я працюю лікарем, він був моїм пацієнтом. Почали спілкуватися, гуляти. І начебто все добре, але він веде себе вкрай стримано, не обіймає, не цілує