Моєму сину 12 років, ще є в сім’ї молодша донька – 5 років. Батько приділяє більше уваги дочці, із сином дуже натягнуті стосунки. Дитина почала поводитися дуже складно.
Можливо, таким чином, він вимагає уваги батька, а можливо йому просто погано бути одному (у школі немає друзів, дуже замкнений). Вдома сидить за комп’ютером, а на прохання зайнятися чимось іншим відповідає: а що мені ще робити? Йому нема кому подзвонити, ні з ким сходити погуляти. Все його життя крутиться довкола нас.
Живемо ми дуже самотньо (ми переїхали зараз). Сам по собі мій син дуже чутлива і нервова дитина. Коли вдома були скандали, а вони були й часто, син зазвичай переживав найбільше. Просив нас не сваритись, але хіба це так легко.
Найкращий вихід для всієї родини був би — розлучитися. Але я не змогла. А син поступово став ненавидіти батька (можливо, він його й не ненавидить, але дуже боляче сприймає). Боляче від того, що батько не лише його ігнорує, але ще й для чогось ставить на другий план, «відсуває», у порівнянні з сестрою.
Весь його біль проявляється у поганій агресивній поведінці, особливо стосовно батька та сестри. Жити в цьому абсолютно нестерпно.
Навіщо я все це пишу? Річ у тому, що я намагалася поговорити із чоловіком, намагалася поговорити із сином. Пояснити коханому — що дитині потрібна увага, навіть через «не можу». І сину, що тато все одно його любить, тільки по своєму, просто батьки зазвичай більше няньчаться з дочками. Але ні той, ні інший не хочуть змінюватися.
Син став дуже агресивним вдома. Якщо що, відразу в сльози. Дуже гостро реагує на заборони. Постійно порівнює себе із сестрою. Батько називає його недоумком та ідіотом. А в мене розривається серце, так тяжко все це виносити. Дитина покалічена.
І ось сьогодні я зірвалася. Сказала сину, що ненавиджу його, що він зіпсував мені все життя і краще б його не було. Так, я швидко відійшла, перепросила, сказала що люблю. Але ж рана вже нанесена. Як мені бути? Як урятувати сина? Допоможіть порадою.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…