ЦЕ EASY Життєві історії І ось тут я побачила, яка різниця між дітьми, що ходили в садок, і домашніми

І ось тут я побачила, яка різниця між дітьми, що ходили в садок, і домашніми

Багатьом батькам, як колись і мені, не хочеться віддавати свою дитину до дитячого садка. Хтось довіряє няні, комусь допомагають батьки, а хтось має можливість самому бути зі своєю дитиною. От і нам, коли народився син, свекруха сказала, що сидітиме з онуком, на той час вона, бувши вже пенсіонеркою, ще трохи працювала.

Але коли дійшло до справи, свекруха пробула з нашим сином лише місяць. Коли він застудився, і їй довелося викликати лікаря, а потім ще й у поліклініку сходити кілька разів на різні процедури, вона відмовилася допомагати, сказавши, що краще працюватиме і допомагатиме нам грошима.

Довелося синові йти до садка, довго звикав, але виходу не було. Зараз навіть не хочеться згадувати, як щоранку доводилося вмовляти його, обіцяти все, що попросить, аби якось відвести його туди.

У сусідів син такий самий за віком, як і наш, але садок він не відвідував, був домашньою дитиною. У них мама могла собі дозволити не працювати доти, доки дитина не пішла до школи. Зараз у мене ще одна дитина, дворічна донька і я в декретній відпустці, тому є можливість зібрати та проводити старшого сина до школи.

Сусіди йдуть рано на роботу і попросили мене забирати їхнього сина до школи. І ось тут я побачила, яка різниця між дітьми, що ходили в садок, і домашніми. У мене син прокидається вранці без проблем, сам одягається, портфель зібраний ще ввечері. Поки я одягаю доньку, він снідає, і потім ми проводжаємо його до школи: і самі погуляємо, і до магазину зайдемо.

Син сусідки такий важкий на підйом, що доводиться йти й будити його кілька разів, потім контролювати, щоб правильно одягнувся і поїв, все це забирає багато часу та нервів.

Я не можу їм відмовити, бо зовсім нема кому допомогти. І діти тут ні до чого, мабуть, і мій зараз робив би так само, якби був зі мною чи з бабусею, просто в садку з ними не церемонилися та навчили всього, що треба.

І тепер, коли потрібно буде виходити мені на роботу, я навіть просити не буду свекруху, тому що вирішено, що дитина піде в дитячий садок.

Related Post

Ми просто вирішили прийняти той факт, що більше Ірини Василівни для нас не існує. Чоловік підтримав моє рішення та сказав, що заблокує її номер телефону. Це рішення не дало мені жодного морального задоволення, але одне знала точно. Людей, які не можуть відповідати за свої слова, тим більше перед сином та онуками, потрібно просто видаляти зі свого життяМи просто вирішили прийняти той факт, що більше Ірини Василівни для нас не існує. Чоловік підтримав моє рішення та сказав, що заблокує її номер телефону. Це рішення не дало мені жодного морального задоволення, але одне знала точно. Людей, які не можуть відповідати за свої слова, тим більше перед сином та онуками, потрібно просто видаляти зі свого життя

З дитинства тато завжди вчив мене тримати слово перед іншими. Незважаючи на те, що сина у нього ніколи не було, я, його дочка, добре засвоїла цей урок. Не хочу хвалитися,

Видно було що людина старалася, він то свої умови виконавВидно було що людина старалася, він то свої умови виконав

Я в спадок отримала квартиру від бабці. Квартира стара, точніше ремонту в ній років 30 не було. Старі меблі, килими, якась раритетна гардина, посуд щоб не образити нікого, скажу “вінтажний”.

Про каву з гуморомПро каву з гумором

– Останнім часом мій чоловік поводиться дуже дивно: випивши каву, з’їдає фарфорову чашку, залишаючи тільки ручку. – Дивно, – каже лікар, – адже найсмачніше – це ручка. Відвідувач у лікаря: