Аня, Коля, у вас там квартирі якісь чоловіки носять ваші речі донизу. Я поліцію вже викликала, вас обкрадають по повній програмі, а ви тут сидите, морозиво жуєте.
-Та бути цього не може, у нас же ремонт, що там красти, кілька рулонів шпалерів? Ані погано стало від такої новини, вона на 9 місяці, ось ось має народити, від того що сказала свекруха в неї почалися перейми, від нервів.
Свекруха сказала що швидку вона викликала а сама потягнула Колю додому. Дійсно, шпалери ж важливіші ніж життя доньки і жінки. Коля не повівся на це все і вирішив їхати в роддом, додому так і не потрапив. Свекруха теж поїхала в пологовий щоб контролювати ситуацію. Вона не хотіла щоб без неї реєстрували дитину, а квартира, то таке, хай вже грабують до кінця.
Згодом Колі подзвонили і сказали що з нього штраф за хибний виклик, а потім зателефонували робочі і сказали що вони збирають речі і аванс не віддають, хай самі тепер думають що робити.
Як виявилося свекруха прийшла в квартиру, побачила там чоловіка який ніс коробку з інструментами вниз і вирішила що її сина грабують. Звісно зайти в квартиру чи хоч спинити робочого мізків не вистачило.
Поліція “гарно” обійшлася з робочими,спочатку і слухати ніхто не став. Інструменти зіпсували, робота не дороблена. По милості Ганни Єгорівни тепер дитина повернеться з роддому в сиру квартиру без нічого, бо за ці кілька днів мали все завершити.
Коля попросив маму аби та допомогла. -Ой, та в мене після ваших пригод серце болить, вічно ви кудись влізете, безтолкові, все пішла відсипатися. Аня приїхала додому і обімліла, не готове нічого. Своїми силами з малюком на руках все робили, і з Ганною Єгорівною тепер не говорить, адже нащо їй, старій, такі діти, які вічно кудись влізуть?
