Я впевнена, що кохання не триває все життя, навіть якщо чоловік і жінка прожили разом до самої старості. Їх пов’язує звичка, діти, нажите майно, яке не хочеться ділити, або, можливо, якісь спільні інтереси та захоплення. Але кохання не триває довго.
Я зробила такий висновок не лише з власного життя, а й із сімейних стосунків своїх подруг та знайомих. На роботі ми завжди по-доброму заздрили Наталі, що в неї чоловік такий уважний і любить її.
І на роботу підвозить, і з роботи забирає, за покупками також завжди разом. Вона мовчала і трохи посміхалася, слухаючи нас. Але одного разу, коли кожна з нас скаржилася на чоловіка, і казали, що добре хоч комусь пощастило вдало вийти заміж, і Наташа розповіла про його щоденні скандали від ревнощів.
Ми не могли повірити, що такий зразковий люблячий чоловік міг так поводитись. Виявилося, що він дуже ревнивий і це пояснювало те, що вони постійно разом. Він не давав їй кроку ступити одній. Після роботи вдома завжди допитував, де була та з ким спілкувалася. Навіть після подарованих на 8 березня на роботі квітів допит із пристрастю влаштував.
Колектив у нас жіночий і ревнувати її просто нема до кого, але він все одно знаходив для цього привід. На наше запитання, чому вона не розлучилася з ним досі, вона сказала, що облаштована квартира, вже майже добудована дача, як це ділити.
Тим більше, що до дітей він ставиться добре. Та й її любить, дарує подарунки, допомагає по дому. У моєї подруги чоловік щовихідних їздить на рибалку з друзями, відпочивати після робочого тижня. Вона вихідні проводить на кухні, з дітьми та уроками, за пранням та прибиранням. До його приїзду обов’язково, щоб усе було зроблено, бо він не любить, коли вона для нього зайнята.
Я не хочу сказати, що всі чоловіки погані. Просто я не зустрічала людей, які прожили понад двадцять років, зберегли кохання. Зовні все нормально, а кожен має свої проблеми.
Хтось терпить через дітей, хтось через гроші та майно. Комусь заважає чиясь думка розлучитися та розпочати нове життя. І ми всі заручники обставин, і чоловіки з нами, і ми з ними.
-Ой, Іринко, Іринко… Так і будеш ти все життя одна. З таким то характером. Той…
Клацання замку пролунало гучніше звичайного. Катерина штовхнула вхідні двері, стягнула пальто і звично покликала сина,…
Після обіду Ганна Георгіївна вийшла надвір і зупинилася біля дерев’яного сільського паркану. Було жарко. Ганна…
Ольга вже лягла спати, як раптом її розбудив дзвінок телефона. -Олю… Це я, твій Євген.…
– Ну то й що? Майже всі мужики ходять ліворуч! Натура у нас така. Що…
- Ось що ти знову приготувала? Це ж їсти неможливо! Чисті помиї! Свиней краще годують!…