Нині я не заміжня. Виховую сина від першого шлюбу. Богдану п’ять років. Нещодавно зареєструвалася на сайті знайомств.
Мені багато пишуть, чоловіки прагнуть познайомитись ближче. Фотографії для анкети я робила у професійного фотографа і звісно, завдяки обробці, я там більш наближена до ідеалу, ніж у реальному житті. Макіяж, дорогий одяг і красива локація теж зробили своє діло.
Почала якось переписувалися з одним чоловіком. На вигляд не красень, але співрозмовник цікавий. З Дмитром ми якийсь час листувалися, а потім він таки зважився запросити мене у кафе.
Я, довго не думаючи, відповіла згодою. Ми зустрілися у домовленому місці, біля моєї улюбленої кав’ярні. Кавалер прийшов із великим букетом квітів та тістечками. В кафе пили гарячі напої, і він мене радував не менш гарячими компліментами.
Казав, що в реальності, я ще красивіша, ніж на фото. Думаю, я йому сподобалась. Та щоб упевнитись, вирішила перевірити свої здогадки.На наступне побачення прийшла повністю без мейкапу й одягнена в сукню пастельних тонів.
В той день я почула ще більше компліментів від Дмитра. Розпитував про мої захоплення, чим я люблю займатися у вільний час. Я сказала, що основне моє хобі – це книги.
Виявилося він теж дуже любить читати. Далі, ми обговорювали улюблених авторів.На третє побачення я знову прийшла не нафарбована, навіть без манікюру. Та, здавалося це для нього не мало ніякого значення, на мої нігті він навіть уваги не звернув.
Головним для нього було побачити мене.Таке ставлення мені дуже лестило. Та був у моїй біографії факт, який міг його відлякати. Це мій син. Мало, який чоловік захоче пов’язувати своє життя з жінкою, у якої вже є дитина.
Тому четверте побачення я вирішила провести у себе вдома. Дмитро бе з вагань погодився.Знову прийшов не з пустими руками, приніс букет троянд і солодощі. Я передала їх у руки Богданчику. Він дуже зрадів гостинцям.
Не соромлячись підійшов перший знайомитись, це мене дуже здивувало. Дмитро не розгубився, проявив ініціативу у відповідь і вони досить швидко налагодили контакт. Цього вечора ми були утрьох. Богданчик позитивно сприйняв Дмитра, і я бачила, що це взаємно.
Дмитро розвіяв мої сумніви. Він похвалив мого Богданчика за вихованість і привітність. Його зовсім не злякало, що у мене вже є син, бо він упевнений, що коли жінка не байдужа, то дитина не може бути аргументом проти стосунків.
Наступна наша зустріч проходила вже утрьох. Ми гуляли в розважальному центрі, відвідали зоопарк. Виглядали, як справжня щаслива сім’я і відчували це.Через деякий час я поділилася з Дмитром побоюваннями, які мене мучили.
Він поставився до цього з розумінням. Ми разом вже понад рік, і от я думаю, як би вчинив інший чоловік опинившись у такій ситуації, як Дмитро?
