Кохаю одруженого чоловіка і нічого не можу з цим зробити

Десять років тому я мала близьке спілкування з одним хлопцем, і це могло перейти у стосунки. Але цього так і не сталося. Хлопець одружився з іншою. Про мої почуття до нього знав, я йому освідчилася в коханні. Він мені відмовив.

Минули роки. Він щасливий у шлюбі. У них із дружиною, мабуть, повне порозуміння, наскільки я можу судити з її фотографій з ним в Інстаграмі. У них двоє дітей.

Я намагалася його забути всіма силами та засобами, але не можу. На жаль, байдуже ставитися до його дружини та дітей теж я не можу. Я хотіла б, щоб їх не було, щоб він тоді вибрав мене. Розумію, що якби я мала можливість, я б увела його з родини. Але можливості немає. Я йому не потрібна.

Думаю, і не можу зрозуміти, чим я винна? Так, це погано – любити одруженого чоловіка і мріяти, щоб він був один і повернувся до мене. І в такій ситуації, як правило, всі шкодують дружину. Адже якщо чоловік іде з сім’ї з дітьми, то це горе і для дружини, і для дітей. Вони плачуть, страждають. Але як же мені бути? Адже я теж плачу і страждаю без цього чоловіка багато років. Може, мені не менше гірше, ніж було б його дружині, якби він пішов від неї. Але заведено вважати, що я погана, не маю права любити його, мріяти, сподіватися. І мої сльози нічого не означають. Раз так сталося, я маю забути його, як завгодно. І жити своїм життям.

А ось я не можу. І плачу, і щодня думаю про нього, навіть щохвилини. Невже мене варто вважати жахливою жінкою за моє кохання? Адже я любила його ще до зустрічі з іншою та до шлюбу. Серцю не накажеш. І я не хотіла б бажати зла його дружині та дітям. Я розумію, що вони ні в чому не винні.

І якщо стикаюся з історіями про те, як чоловік пішов із сім’ї, то я вже не так сильно співчуваю дружині, а думаю, що, можливо, та, до якої він пішов, теж за ним плакала, як я, багато років.

Що мені робити? Куди йти, щоб забути його? Я була у психотерапевта. Я намагалася заводити стосунки з іншими людьми. Була в церкві, але просити забути і язик не повертається.

Я знаю, що читачі цього сайту — високоморальні люди, які дуже суворо ставляться до зрад і навіть думок про них. Хотілося б почути думку цих людей щодо моєї ситуації.

Daria

Recent Posts

– Ні, Любо, – я злюсь! І тепер ти поясниш кожному, що дозволу не було. Ти вирішила все за мене! – Гаркнула обурена сестра

Хвіртку на моїй дачі я завжди зачиняла на клямку. Собак величезних не тримаю, охорони, звісно,…

10 години ago

Два сина, один батько та заповіт, після якого життя пішло під укіс…

Майже три десятки років тому двадцятирічній Ганні неймовірно пощастило. Скромна дівчина, що виросла з  матір'ю,…

12 години ago

— Задовбала ти зі своїм будинком! Тільки й чую — мій, мій, мій! А може, час зрозуміти, що не ти одна тут живеш?!

— Ти це серйозно зараз сказав? — голос в Анастасії тремтів, але не від страху,…

14 години ago