fbpx

Коли начальник повідомив про те, що він позбавляє весь колектив премій я не засмутився, а просто згадав той час, коли доводилося вчитися та ще й працювати відразу на двох роботах

Я знаю, що таке “справжні проблеми”.

В кінці минулого тижня начальник зібрав нараду, куди запросив практично всіх (включаючи охоронців, які навіть в штаті не перебувають і прибиральницю).

Це була не нарада, а монолог однієї людини тривалістю в півгодини. Розписував, яке “хитке положення фірми” (його слова), як впали продажі і що якщо далі все дуже і дуже погано. Суть цього монологу можна вмістити в три слова: “премій не чекайте”.

Але знаєте, це не проблеми, а фінансова неприємність.

Я знаю, що таке проблеми. Проблеми – це в 21 рік залишитися одному, два роки боротися за квартиру, яку хотіли віджати брат батька і його молода дружина.

Проблеми – це коли тобі нічого їсти. Проблеми – це коли ти харчуєшся тільки макаронами протягом двох місяців. Проблеми – це коли треба вчитися і працювати на двох роботах.

Зараз я згадую той період життя і всі нинішні негаразди мені здаються справжньою нісенітницею.

Мені є з чим порівняти. І невиплата премій – це зовсім не проблеми!

В житті, часто буває так, що люди дивляться на одні й ті ж речі, події, але бачать різні, вони звертають увагу на різні деталі, а одні і ті ж події всі оцінюють по-різному. Це відбувається тому, що кожен дивиться на цей світ зі своєї точки зору, спираючись на свій життєвий досвід, який є унікальним у кожної людини.

У кожного свої погляди на життя, своя манера спілкування, характер, звички. Іноді, коли ми потрапляємо в скрутну ситуацію, нам просто необхідна порада, як вчинити, що зробити, щоб все вийшло, як змінити себе, щоб стати більш успішним і привабливим, як отримувати від життя задоволення і повністю реалізувати свої можливості.

Це я до того, що якщо не маеш змоги змінити ситуацію, то присто зміни своє ставлення до неї.

Related Post

Мій хлопець образився, що я відмовляюся жити з ним до весілляМій хлопець образився, що я відмовляюся жити з ним до весілля

Я виросла в традиційній сім’ї. Виховували мене не в строгості, але у батьків були свої погляди на мої стосунки з хлопцями. Залишатися у них вдома я не могла, до себе

«Оля, привіт!». Озирнулося десять дівчат. Дівчат, які підходять під опис, дві. І знову я не знаю, хто з них «моя».«Оля, привіт!». Озирнулося десять дівчат. Дівчат, які підходять під опис, дві. І знову я не знаю, хто з них «моя».

Ця історія сталася ще в ті часи, коли мобільні телефони були тільки у найкрутіших хлопців. Я такої розкоші не мав. Якось я познайомився з приємною дівчиною. Тоді було модно шукати