Мене звуть Марина, мені 35 років, мій чоловік старший за мене на 10 років. У нас є спільний син.
Чоловік дуже важкий за характером. До мене був одружений два рази офіційно, і обидва шлюби закінчилися розлученням.
З чоловіком дуже важко в побуті. Він людина настрою: якщо щось йому це не подобається, може різко сказати, кинути ложку через роздратування, грюкнути голосно дверима.
Іноді укладаю по кілька годин дитину спати, він маленький у нас, всього 3 роки, а чоловік злиться і спеціально може щось кинути в квартирі зі зла, якщо ми з ним посварилися ввечері. Дитина тут же прокидається.
Починає дратуватися з будь-якого приводу, якщо раптом щось скажеш, там, ну по дрібниці, «навіщо нам ця вазочка», візьме і викине в смітник відразу, різко. Спеціально, на ефект.
Син це бачить і став копіювати його поведінку.
Я вже так втомилася постійно підлаштовуватися під нього. Люблю чоловіка, але з таким його характером просто втомилася. Якщо щось не по його, навіть і з його вини, може крикнути матом на мене, образити. Кілька разів це було навіть при дитині і при моїх батьках. Коли мама моя зробила йому зауваження, він образився.
Порадьте, що робити. І ще, хіба може так нормальний чоловік поводитися?
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…