Я живу з мамою і дочкою дворічною в одному будинку, і відбуваються постійні конфлікти, ініціатива в цьому тільки моєї матері.
Я розлучилася з чоловіком, тому що він підло себе вів, зраджував, не звертав уваги на нас з дитиною, не збирався змінюватися і не змінився до цього дня.
Для мами він був хорошою партією для мене, так як він багатий. Але крок вже зроблений, я пішла.
Звісно з 4-х місячною дитиною я пішла до рідної матері жити в великий будинок.
На сьогоднішній день я настільки вимотана скандалами на побутовому грунті, що вже немає ніякого бажання щось в будинку робити. У мене стосунки з’явилися з хлопцем, хорошим, але менш забезпеченим, ніж мій колишній чоловік (мені здається, саме це стало причиною маминого неприйняття його).
Я не можу підійти до неї за порадою, відразу крик, я не можу почати розмову по душам, бо повне ігнорування (в телефон уткнется або книжку). Дві господині на одній території це складно, але можливо.
В даному випадку абсолютно неможливо, так як все щоб я не робила – все не так, ніколи не скаже дякую за допомогу, будь-якого характеру, вважає, що раз я її дитина, значить, зобов’язана всім.
Дорікає, що допомогла після розлучення (житло надала), матеріально я її не напружую, так як колишній чоловік платить аліменти. Намагалася з’їхати на квартиру, але поки такі витрати не потягну.
Я не можу зрозуміти причину такого ставлення до себе? Я вчусь заочно. Я не гуляю по шинках (тільки побачення з новим хлопцем в кафе), я не п’ю, не курю, виховую дуже тямущу дочку.
Мама моя ніколи не бралася гуляти з онукою, днем не спілкується, тільки якщо маленька сама до неї підбіжить. Я не розумію, як мені розмовляти з мамою. Відбулася розмова на тему моїх стосунків, перетекло все в скандал, закінчився він моєю фразою: «я не відчуваю, що ти моя мати. Ніби просто жінка живе в будинку ». Тепер ми не розмовляємо, я морально спустошена.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…