Мене звуть Марина, мені 35 років, мій чоловік старший за мене на 10 років. У нас є спільний син.
Чоловік дуже важкий за характером. До мене був одружений два рази офіційно, і обидва шлюби закінчилися розлученням.
З чоловіком дуже важко в побуті. Він людина настрою: якщо щось йому це не подобається, може різко сказати, кинути ложку через роздратування, грюкнути голосно дверима.
Іноді укладаю по кілька годин дитину спати, він маленький у нас, всього 3 роки, а чоловік злиться і спеціально може щось кинути в квартирі зі зла, якщо ми з ним посварилися ввечері. Дитина тут же прокидається.
Починає дратуватися з будь-якого приводу, якщо раптом щось скажеш, там, ну по дрібниці, «навіщо нам ця вазочка», візьме і викине в смітник відразу, різко. Спеціально, на ефект.
Син це бачить і став копіювати його поведінку.
Я вже так втомилася постійно підлаштовуватися під нього. Люблю чоловіка, але з таким його характером просто втомилася. Якщо щось не по його, навіть і з його вини, може крикнути матом на мене, образити. Кілька разів це було навіть при дитині і при моїх батьках. Коли мама моя зробила йому зауваження, він образився.
Порадьте, що робити. І ще, хіба може так нормальний чоловік поводитися?
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…