Мене звуть Марина, мені 35 років, мій чоловік старший за мене на 10 років. У нас є спільний син.
Чоловік дуже важкий за характером. До мене був одружений два рази офіційно, і обидва шлюби закінчилися розлученням.
З чоловіком дуже важко в побуті. Він людина настрою: якщо щось йому це не подобається, може різко сказати, кинути ложку через роздратування, грюкнути голосно дверима.
Іноді укладаю по кілька годин дитину спати, він маленький у нас, всього 3 роки, а чоловік злиться і спеціально може щось кинути в квартирі зі зла, якщо ми з ним посварилися ввечері. Дитина тут же прокидається.
Починає дратуватися з будь-якого приводу, якщо раптом щось скажеш, там, ну по дрібниці, «навіщо нам ця вазочка», візьме і викине в смітник відразу, різко. Спеціально, на ефект.
Син це бачить і став копіювати його поведінку.
Я вже так втомилася постійно підлаштовуватися під нього. Люблю чоловіка, але з таким його характером просто втомилася. Якщо щось не по його, навіть і з його вини, може крикнути матом на мене, образити. Кілька разів це було навіть при дитині і при моїх батьках. Коли мама моя зробила йому зауваження, він образився.
Порадьте, що робити. І ще, хіба може так нормальний чоловік поводитися?
У Олександрівку я приїхала не жити, а сховатись. Бабусин будинок стояв нетоплений з осені, стіни…
- Ти мені зраджуєш? - Запитала Віра прямо. Андрій усміхнувся і похитав головою, ніби вона…
Сковорідка полетіла в раковину, тарілки – на підлогу. Це кінець. Відносини вона зараз зіпсує. Швидше…
Андрій із Наталкою, ну прямо одразу добре жити стали. Покохали. Весілля хороше зіграли. І з…
Дарину Михайлівну у дворі не дуже любили. Характер у неї був різкий, нетерпимий, місцями навіть…
Федоровича в селі дражнили, як куркуль і скнара. Про таких кажуть, без вигоди своєї, навіть…