Коли я дізналася про зраду чоловіка то не стала з ним говорити і сваритися, вирішила зробити, як «мудра» жінка, налагодити відносини, розібратися. Але поки розбиралася помітила, що зусилля марні

Любіть себе. Ви ніколи не замислювалися, що ми, жінки, цілком віддаємо себе родині, батькам, друзям. А про себе згадуємо рідко. Мало хто може сказати, я по справжньому щаслива. Це зовсім не заклик: «забийте на всіх, любіть себе» ні.

Я розповім вам про свій життєвий досвід. Може комусь стане в нагоді. А якщо ні, то просто виговоритися.

У мене сталося так, що чоловік знайшов собі коханку. Банально. Правда? Але той, хто пройшов через це, той знає які це муки. Світ рухнув. Мій звичний світ. Не буду описувати все, що я відчувала на той момент. Це зайве.

Всі жінки (та й чоловіки, які застукали дружину з коханкою) поводяться по різному. Я прийняла рішення бути мудрою, не я перша, не я остання з ким це трапляється.

Вирішила зберегти сім’ю. У нас діти, за плечима стільки труднощів пережитих разом, радощів.
Як же ще розібратися в тому що сталося? Чому це сталось? Як зберегти сім’ю? Звісно! Гугл в допомогу. Грошей на психолога не було.

Ми тоді ледве кінці з кінцями зводили. Я не працювала так як дитина була маленька. Порилася в інтернеті, знайшла статей по психології, якихось онлайн психологів консультантів безкоштовних. Всі вони радять розібратися в чому причина що чоловік пішов від мене «на ліво», чому йому в родині погано. Скільки я шукала в собі, в наших відносинах. Що я робила не так? В чому причина? Намагалася «виправитися», міняти щось в собі, у відносинах, прислухалася до чоловіка, до його бажанням. І ніхто!Ніхто не запитав що у мене самої на душі. Так мені самій потрібна була допомога. До мене самої потрібно було прислухатися, приділити мені увагу. Я ламала себе!

Не дивлячись на біль, сльози, натягала посмішку, чекала вдома чоловіка, щоб він відчував що його вдома чекають, щоб йому вдома було комфортно Що відчуває при цьому обдурена половинка (не важливо жінка це, або чоловік) це словами не передати.

Скільки ж я перелопатила цих статей, скільки шукала інформації, змінювалася. Наступала на горло своїм бажанням, «ах що ви, чоловікові ж це не подобається». Чому? Чому я відчувала себе винуватою в усьому, що сталося? Та тому що всі ці тупі дописи і поради так писали: «раз чоловік знайшов собі когось, то там йому добре, розберися чого це йому з тобою погано.» Не не скрізь так дослівно, але приблизно всі в такому дусі.

Добре якщо в результаті всі ваші жертви будуть не марні, не шкода. Але!

Підсумок у мене такий. Зовні ніби все налагодилося. З боку сім’я нормальна. І я так думала дійсно, що у нас все добре. А тут бац! А у них там нічого і не припинялося!
І тоді все. Я почала об’єктивно дивитися на все. У що я перетворилася? Чоловік не хоче щоб я їздила вчитися? Ох, добре байдуже, сім’я важливіше.

Чоловікові не подобаються мої подруги? Ой да фіг з ними з подругами, сім’я важливіше. У підсумку: ні справи, яка було для мене улюбленою, ні друзів, живу в місті, яке я ненавиджу. Я зовсім «забила на себе». А чоловікові це просто зручно. Дружина щоб він не загуляв готова на все.

Любі мої. Я зовсім не закликаю вас кидатися в загс розлучатися. Якщо у вас трапилася в сім’ї зрада, сім’ю можна спробувати зберегти, і потрібно. Але по мабуть іншими шляхами. Не повторюйте моїх помилок.
Не забувайте і про себе. У Вас життя одне!

You cannot copy content of this page