Коли я побачила в телефоні чоловіка повідомлення провокаційного змісту, то відчула полегшення. Він залишив телефон на видному місці, а перші слова повідомлення читалися навіть без входу в систему

Коли я побачила в телефоні чоловіка повідомлення провокаційного змісту, то відчула полегшення. Він залишив телефон на видному місці, а перші слова повідомлення читалися навіть без входу в систему.

– Що це? – запитала я Анатолія. Знала ж добре, що там. Чоловік затримувався вечорами, не доносив до дому більшу частину зарплати, а також був помічений моїми подругами в ресторанах та кафе з однією дівчиною. Я навіть знала, що її звуть Христина.

– Тебе не стосується! – З викликом відповів мені чоловік. А ще сказав, що якщо мені щось не подобається, то я можу котитися куди завгодно. І я “покотилася” у свою дошлюбну квартиру. Вона була значно меншою за ту, що належала чоловікові, та й розташування не дуже зручним було.

Я стала дратувати чоловіка відколи стала заробляти відносно непогані гроші. Ні, великих сум у мене не було. Але я вже могла не випрошувати принижено кілька тисяч на манікюр, педикюр та фарбування волосся.

Я довгий час працювала медсестрою на злиденній зарплаті. Але пройшла курси масажиста і незабаром у мене з’явилися клієнти.

На помсту за мої півгодинні посиденьки з колегами в кафе Анатолій став цілі вихідні проводити з компанією за містом. А побачивши, що я, не питаючи його дозволу, стильно стрижуся і купую гарний одяг, став спускати свою зарплату на бари та жінок.

На “новому” місці я не встигла прожити спокійно й тижня, як Анатолій запропонував мені повернутися. Я з байдужістю відмовила.
– Я подам на розлучення! – зі злістю шипів він, бризкаючи слиною.

– Добре, зроби послугу. Подай сам заяву, – відповіла я. Мені було ніколи розмовляти з колишнім чоловіком, адже я займалася складанням розкладу на наступний місяць. Кількість клієнтів зростала з кожним днем.

– Ти хочеш розлучитися? – з недовірою запитав Анатолій.
– Так хочу. І якнайшвидше, – коротко відповіла я.
– Ну тоді ти не отримаєш розлучення! – закричав цей неадекватний і кинув слухавку.

На жаль, неадекватна поведінка тривала і згодом. На роботу мені почали надходити дивні дзвінки, нібито від колекторів. Коли слухавку взяла наша секретарка Марина, яка знала голос Анатолія, вона ледве втрималась від сміху.

– Лесю, тут кажуть, що ти заборгувала комусь сто тисяч, і тебе розшукує поліція! Твій Толік що, до правоохоронних органів подався?

Я спочатку бентежилася, коли колишній чоловік видавав подібне, але незабаром зрозуміла, що в мене адекватне оточення. На роботі мені скоріше співчували. Іноді йому підігравали, а часто просто посилали далеко.

Потім Толік взявся за мою маму. Він розповідав їй, якою я була нечепурою в шлюбі, марнотраткою і взагалі жінкою легкої поведінки. Але й тут я даремно засмучувалася.

– Що ж ти, зятю, тоді спокою їй не даєш, такій то нечепурі та хвойді? А якщо вже відверто, то пам’ятаєш гроші, які ти в мене позичав на машину? Чи не бажаєш розрахуватися? – не розгубилася моя мама і дала відповідь нахабі. Почувши про гроші, Анатолій поклав слухавку і більше не турбував колишню тещу.

Ну а мене він тримав в облозі постійно. Нерви вимотав капітально. Постає питання, ну чого людині не живеться?
– Ти ж, дурепа, не знайдеш більше нікого. Ніхто, крім мене, на тебе не гляне! – кричав Анатолій на весь під’їзд, коли прийшов із квітами, а я його не впустила.

Спільні друзі у нас розділилися. Хтось цілком і повністю став на бік Толі, а хтось лишився зі мною. Справжні мої друзі розповідали про те, які чутки поширював про мене колишній.

Вечори у мене були зайняті роботою. Але в ті дні, коли я була вдома, мене охоче відвідував мій сусід Микита. Він був молодший за мене на пару років, виглядав просто чудово – атлетична тілобудова, високий.

Поступово вся техніка в моєму будинку стала робочою, а ще були поклеєні шпалери за допомогою Микити. А ще сусід був приємним співрозмовником. В один з наших спільних вечорів мені зателефонував Анатолій. Він почав з прохань, а завершив погрозами прийти прямо зараз і розбити мені вікна.

Не встигла я засмутитись, як побачила задоволений погляд Микити. Він чув суть розмови та був не проти “розім’ятися”, якщо раптом колишній чоловік таки навідається до мене.

Анатолій почав кричати під вікнами, називаючи моє ім’я у поєднанні з нецензурними образами. Я ледве стримувала Микиту, адже він вже рвався у бій. Але коли колишній почав ломитися в мої двері ногами та голосно кричати у під’їзді, утримати мого захисника було неможливо.

Накидав Микита Толіку міцно. Ох, як міцно. Але диво – після чарівних стусанів колишнього чоловіка як підмінили. Він спокійно з’явився на розлучення і більше ніколи не турбував мене.