Я дивуюсь логіці батьків! Відмовилася брати сестрі іпотеку, бо не пішла б вона, але батьки придумали чудовий план – переписали на неї свою квартиру.
Тепер просять, щоб я вже взяла іпотеку їм, бо вони старенькі на них ніхто не оформить. І звісно ж вони впевнені, що платити цю іпотеку маю я.
Риторика змінилася з “ти маєш допомогти сестрі” на “ти маєш допомогти батькам”. А я не вважаю, що щось їм винна. Це було їхнє рішення зробити “добру справу” для сестри.
Ось вони молодшу з дитинства в попу цілували, а я відразу попереджала, що це нічим добрим не закінчиться. Але хто б мене слухав! Вони ж дорослі та досвідчені. У нас із сестрою різниця у п’ятнадцять років. Цьому дівчиську нещодавно виповнилося дев’ятнадцять років, але в неї вже живіт лізе на ніс: дитина з’явиться не сьогодні-завтра.
Ну добре хоч, що не в чотирнадцять, але це нічого особливо не змінює, тому що вона в чотирнадцять ніде не працювала, що зараз.
Дівчинка аби як закінчила одинадцять класів, а потім оголосила, що сильно втомилася, хоче відпочити та зрозуміти, яким вона бачить своє майбутнє.
А майбутнє наочно продемонструвало, що бачить вона себе матір’ю-одиначкою, тому що дитина ось-ось з’явиться, а татко зник відразу після фото тесту з двома смужками.
Батьки, коли дізналися про цікавий стан молодшої, мало не по стелі в паніці бігали. Така молода і вже з дитиною, це жах!
Так, не отримати сестрі тепер нобелівську премію з фізики, дитина відволікатиме. Хтось на повороті обов’язково обскаче нашу “талановиту трієчницю”.
Набігавшись по стелі, зробили висновок, що бідненьку тепер заміж не візьмуть з дитиною й батьки раптово вирішили, що шанси на весілля можна підвищити, якщо у донечки буде квартира.
Та ось невдача – грошей на квартиру донечка не має, батьки теж якось мільйонів не накопичили. Тоді й згадали про мене, як про платоспроможного члена сім’ї. Мені було в ультимативній формі сказано, що я зобов’язана взяти в іпотеку квартиру, оформивши її на сестру, щоб вона там могла жити та наречених чекати.
А мені за це буде відписано не половину квартири, як раніше передбачалося заповітом, а вся цілком. Ось такий план батьки вигадали та були дуже задоволені ним.
Мені ж їхній план дуже не сподобався. Я сама ще в кредитах, бо віддала на свою квартиру все, а на меблі та інше вже не вистачило. Хоч і заробляю непогано, але не так багато, щоб щодня квартири купувати.
Та й не маю я жодного бажання щось там купувати сестрі. Я й так з нею вже намучилася, бо батьки вирішення всіх проблем молодшої скидали на мене. І грошей я витратила на неї чимало.
Я готова взяти участь фінансово у покупці необхідностей для дитини, але купувати сестрі окрему квартиру – це занадто, це – без мене. Батькам я все сказала, вони трохи вмовляли, але в результаті від мене відстали. Я думала, що доступно пояснила свою позицію, але нещодавно вони знову з’явилися з розмовою.
– Добре, не хочеш брати іпотеку сестрі – візьми нам, ми їй квартиру вже відписали, – заявила мені мама, а тато поруч згідно кивав головою.
Почалися вмовляння, що я другу квартиру можу на них навіть не оформлювати, просто вони житимуть там, а після їхньої смерті навіть документи міняти не доведеться.
– Ось так чудово вийде. У тебе буде квартира і сестра матиме квартиру. Дуже гарний варіант вирішення питання! – розповідала мені мама.
Дуже цікаво! Тільки сестрі квартира з неба впала за те, що вона про контрацепцію забула, а мені пропонують вкотре затягнути пасок, у всьому собі відмовляти, щоб купити в іпотеку двокімнатну.
Чи погодилась я на таке? Ні звичайно! Батьки щось там навигадували, а я тепер мушу через них навиворіт вивертатися? Набридло, не буду.
Нехай просяться пожити в молодшій сестри, вона все одно одна з дитиною не впорається, ось мама і допоможе. А якщо вона їх із хати вижене, то це будуть лише їхні проблеми, бо головою треба думати.
Вони сподіваються, що я не залишу їх на вулиці та у будь-якому разі забезпечу житлом? Це вони дарма. Моя сімейка мене так задовбала за останні роки, що хочеться продати квартиру, змінити роботу та поїхати кудись якомога далі. Можливо так і зроблю.
Ольга вже уявляла, як скине з себе важке пальто, змиє втому гарячою водою і нарешті…
Вероніка ледь відкинулася на спинку крісла, на мить забувши про цілу гору звітів за третій…
Це трапилося на домашньому обіді за кілька місяців до ювілею. Жанна перекинула соусник на світлу…
Олена стояла в черзі на касі, коли побачила, що дзвонить чоловік. - Ти ще довго?…
- Маленька, ну чого ти застигла? Іди до мене. Я взагалі скучив до неможливості... Єгор…
- Лідо, мама збирає всіх у своєму будинку. Їй стало дуже важко господарювати, коли батька…