Деякий час тому мій син мене дуже здивував, сказавши, що тато пообіцяв йому і доньці у новому шлюбі по квартирі придбати. Я з Ігором, колишнім, вже не спілкуюся майже. Але з сином у них є контакт, і це звичайно добре.
Максиму 22 роки, а доньці у тому іншому шлюбі нещодавно виповнилося 18. Напевно, повноліття дівчинки і підвело їх із тією жінкою до думки, що варто купити нерухомість. І я так розумію, що Ігору було важливо не роздіти дітей, хоч це і важке завдання.
Поки ішли розмови, оформлення документів, день угоди – я майже не брала участі у цьому. Та вже на завершення ми всі зустрілися у цій квартирі і навіть пішли у ресторан відсвяткувати. Максим щиро радів, ще б пак, тепер власне житло має – може і про особисте життя подумати, і на оренду не витрачатися. Ну і звичайно, що з матір’ю жити не треба.
Я дуже дякувала Ігорю, навіть сказала, що він не мав нічого такого робити і саме тому, це вийшло так цінно. І посеред усіх цих розмов, Ігор вирішив показати квартиру, яку вони купили Дарині. Подумати тільки, яка панянка, ще й освіти вищої не має, а вже своє житло.
І тут я була шокована. По очах я побачила, що і Максим здивувався теж. Просто квартира на фото була величезна, трикімнатна, з двома ванними кімнатами, у ній був свіжий дизайнерський ремонт, меблі дорогі, техніка вся. А сам дім – одна з найелітніших новобудов міста.
Це дуже контрастувало з тим, що щойно Ігор передав у володіння єдиному сину. Маленька квартира-студія, де кухня й спальня зліплені в одне, старезний, вбитий роками ремонт, всюди мотлох. А район міста – так взагалі вважається небезпечним, ну відтого і дешевший за інші. Я б ніколи нічого не сказала про подарунок, якби не контраст.
Я взяла і спитала, а чому між дітьми така різниця вийшла. І Ігор впевненно сказав, що це тому, що Максим – син, а тому має на гарне життя заробити сам. Це йому просто для старту. А Даринці ж важливо мати гарний посаг, аби вона мала змогу перебирати обранцями і вийти заміж за гідного.
Такий вже аргумент, ну просто притягнутий за вуха. Мало того, що син провів дитинство без батька вдома, так тепер ще й так побачив, що він нелюбима дитина у свого тата. Оце вже ми навіщось подивились на іншу квартиру, а тепер всі одне на одного ображені.
- Тепер ми з тобою житимемо по сусідству! – радісно повідомила Інесі старша сестра. -…
Людмила овдовіла рано. У тридцять п'ять років вона ховала чоловіка. Синові Васі тоді шість було,…
Валентина Сергіївна сиділа на жорсткій вокзальній лаві вже другу годину. Валіза, перев'язана старим шнуром для…
Юля сиділа на кухні та з задоволенням пила чай, що охолонув. Молодший, Мишко, якому було…
— Як це — я не лечу з тобою? — Антон розгублено стояв посеред кімнати,…
— Ти впевнена, що це не помилка, Віро? — прошепотіла Анна, нервово перебираючи ремінець сумочки.…