Чого я повинен терпіти в будинку це барахло? Віталій кричав так, що стеля тряслася. От дивись, ціла шафа речей, сукні, колготки, сумки, все що треба, а вони туди ж, посилають якийсь непотріб. Якби ще речі були як речі, а то лайно всяке.
Віталій розсердився і гримнув дверима, дівчата пішли спати. Таня сіла на кухні і розплакалася. Вона зараз між 2 вогнями.Її чоловік Віталій непогано заробляє, забезпечує її і доньок, купує все необхідне, нічого зайвого, звісно, але все що треба в них є.
Тимпаче що доньки на його, а від першого шлюбу, так він зовсім золота людина. З іншого боку колишня свекруха. Вона дуже любить внучок і помагає чим може. Грошей не дає, але іноді то взуття, то якісь речі передає дівчаткам.
Іноді вживані, з секонда, але всеодно. Просто Таня б і не брала їх, щоб вдома скандалу не було, але дівчатка так люблять те що дає тітка Люба. Вона сукенки гарні висилає, босоніжки, речі цікаві і красиві, у них такого не знайдеш.
То продукти іноді, солодощі дівчаткам. От Віталій в біситься, бо він звик все щоб практично було, нічого зайвого, а тут колишня свекруха речі дає, допомагає.
Коротше Таня не знає вже що робити, з одного боку і чоловіка розуміє, неприємно, адже він свій обов’язок виконує, нема чого сказати, має право ображатися на такі подачки, але і Любу образити не хоче, вона хороша людина. Як вирішити це питання?
Руслан доробляв салат на кухні, коли почув, як вихідні двері відкрилися. – Коханий, ми прийшли!…
Оксана пам’ятала той день до найменших дрібниць - запах лікарняного коридору, різкий, трохи металевий, як…
– Віра! Закрий двері в кімнату, твій син так шумить, що голова розболілася! – невдоволено…
У п'ятницю Ірина оформила відгул. Після двох тижнів безперервної напруги, коли доводилося затримуватися в офісі…
– Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли .. І тісто жорстке .. Все – таки…
- Розлучайся, Женю, завтра ж подавай, я заважати не стану, - сказала я, акуратно складаючи…