Людмила вкотре перечитала повідомлення від Юлії, колишньої (наскільки їй відомо) коханки чоловіка

Людмила вкотре перечитала повідомлення від Юлії, колишньої (наскільки їй відомо) коханки чоловіка. Вона й так чудово знала їхній зміст. Це було відверте глузування та знущання молодої дівчини над старшою суперницею.

Вона хвалила Людмилу за відмінний вибір матраца: їм із Костянтином було дуже зручно на ньому. Також вона згадувала деталі в квартирі, які могла знати тільки та людина, яка вже бувала в них удома.

Уперше, коли Людмила прочитала повідомлення, у неї почалася істерика. Чоловіка на той час вона вже вигнала з помешкання, але до спокою було ще далеко.

Костянтин не був красенем чи важливим бізнесменом. Середньостатистичний представник свого класу з невеликою часткою чарівності, але не більше. Тому Людмилі спершу здивувалася, що на нього не могла спокуситися якась дівчина. Але факти говорили самі за себе: чоловік їй зраджував і не один місяць.

Коли Людмила вперше побачила Юлію, вона зазнала одночасно сорому та щирого подиву. Звичайно, Юлія була молодшою ​​чи не вдвічі, у неї були пишні форми і тонка талія. Губи після косметолога, нігті кольору веселки. Вона була уособленням свіжості, але водночас Юлія була типовим продуктом свого покоління.

«І він із нею? Костя мене ще більше розчарував», — подумала Людмила, але одразу відчула почуття безвиході. Їй уже ніколи не бути такою, як Юлія.

Людмила не стала церемонитися з невірним чоловіком. Вона швидко зібрала його речі та виставила їх за двері. Юлія на якийсь час прихистила свого коханця, але за кілька тижнів нова пара швидко розпалася. І Костянтин змушений був шукати квартиру.

Десь у цей же час Людмила почала отримувати повідомлення від Юлії. Та насміхалася над самою Людмилою та місцями й над Костянтином. Начебто її метою був не любовний зв’язок із чоловіком, а руйнація чиєїсь родини. Людмила намагалася ігнорувати повідомлення, доки не додала Юлію до чорного списку.

Здавалося б, зрадника усунуто з життя. Його коханку теж. Однак Людмила все ніяк не могла позбутися почуття гніву. Їй хотілося помститися Юлії за образи і цю зловтіху переважаючої краси.

Кілька разів вона мало не написала Юлії сама. Вона вже вигадала кілька пропозицій. Але з іншого боку, а чи варто?

Подруги Людмили переконували викинути дівчину з голови.

— Та кинь ти! Ця малолітка своє ще отримає.

— Вона повнолітня, — сказала Людмила, – Хоч у цьому Костянтин не переходив межу.

— Не має значення, — відмахнулася подруга. — Головне, що ця дівка ще пізнає силу карми. Всесвіт просто так нічого не пропускає. Я тобі гарантую! Тому просто залиши це і йди далі. Відволічись на щось приємне. Займися спортом чи вишиванням. Чим завгодно.

Людмила погоджувалася з подругами та розуміла, що це найправильніший вибір. Але рядки з образливих повідомлень не давали їй спокою. Вона не розуміла, що їй робити і як бути далі.

Related Post

У нас із чоловіком нічого спільного більше немає. Ми цілими днями можемо мовчати, не розмовлятиУ нас із чоловіком нічого спільного більше немає. Ми цілими днями можемо мовчати, не розмовляти

Мені 27 років, чоловікові 36. Живемо разом 7 років, зустрічаємося ми 8 років. Є син, йому 7 років. Шлюб офіційний. Так ось, вся річ у тому, що у нас із

Ми їхали з батьками додому і раптом дорогу перебігла СвєткаМи їхали з батьками додому і раптом дорогу перебігла Свєтка

Є у мене один старий добрий друг. Автомеханик від Бога, а руки не те, що золоті, а, можна сказати, діамантові. Причому він не просто лагодив поламані машини, але навіть і

Не буваю ніде крім дома та іноді фітнесу. Я втомилася від такого життяНе буваю ніде крім дома та іноді фітнесу. Я втомилася від такого життя

Чому мені так погано? Що я роблю не так? Я відчуваю, що мої нерви межі. Раніше працювала вчителем, сім’я, діти, всяке бувало по життю, на роботі. Ось зараз у декреті,