Я інженер. Працюю у великій фірмі, дохід стабільний, кожні три роки – підвищення і / або збільшення зарплати. У компанії я на хорошому рахунку, за майбутнє спокійний. Знімаю квартиру, мама-пенсіонерка живе одна, батька не стало 5 років тому.
З тих пір щось в голові мами клацнуло, і вона всю свою увагу перемкнула на мене. Я часто до неї заїжджаю, плюс у неї є подруги, з якими вона проводить час.
За ідеєю, нудьгувати матері колись: то походи в театр (ну це до карантину, звичайно), то поїздки на дачу, але віддавати свою любов і турботу стало нікому. Пропонував завести собаку, але вона відмовилася.
У підсумку вся її увага прикута до мене і мого особистого життя. Нещодавно я познайомився з дівчиною в кафе. Там вона працює офіціанткою.
Приємна, мила, добра, без пафосу. Почала підробляти в кафе на останньому курсі, але після закінчення інституту так і не змогла влаштуватися на іншу роботу, тому чекає підвищення до адміністратора, а потім – менеджера. Кар’єрне зростання в закладі є.
Коли моя мама дізналася, чим займається моя дівчина, то почала виступати різко проти. Мовляв, офіціантка – не рівня її синові-інженеру.
Навіть знайомити не збираюся найближчим часом, щоб вона не принизила мою кохану.
А ваші батьки вважали, що ваші партнери – вам не рівня?
Віка та Матвій не стали влаштовувати грандіозне весілля, хоч і в неї, і в нього…
Валентина Андріївна сиділа біля вікна і дивилася на дощ. Осінь незабаром. Вона згадала, як вони…
Валентина Петрівна жила на четвертому поверсі старої дев'ятиповерхівки, де у під'їзді завжди пахло не зрозумієш…
- Іро, мені треба тобі щось сказати... - Що трапилося? Щось на роботі? - Ні,…
– Віра Михайлівна, ну що ж ви самі йдете? Сказали б мені що вам потрібно,…
- Ти ж зараз не серйозно, Ігорю? Скажи мені, що ти жартуєш! - Запитала Антоніна.…