Мами не було 17 років, повернулася з Італії та благає купити їй квартиру

Справи в моїй родині зараз йдуть не найкращим чином. Але почалося все ще дуже давно. Коли мені було 8 років, а моїй сестрі 6, наша мама поїхала до Італії на заробітки. Батько покинув нас напередодні, грошей не було. І мати вирішила, що заробити вона зможе за кордоном. Але є нюанс.

Мама поїхала, майже одразу вийшла заміж за дуже зрілого італійця та забула про нас. Цілком. Нашим вихованням займалася бабуся.

Страшно згадувати, що нам довелося пережити. Ви самі знаєте, які пенсіонери одержують гроші. Ми з Людою дуже рано почали підробляти. Вчилися наполегливо, щоб здобути освіту та знайти гідну роботу.

Мені дуже хотілося віддячити бабусі. Адже вона теж працювала, хоча вже отримувала пенсію. Грошей просто не вистачало.

Пощастило ще, що хоча б своя квартира, причому 3-кімнатна. Не одразу, але бабуся зрозуміла, що одну кімнату можна здавати. Поселила до нас студентку гарну. Вона платила небагато, але якось жили — не тужили.

А мати зникла. Коли бабуся намагалася зв’язатися з нею, вона знаходила причини, щоб просто не говорити з нею. Зрозуміло, ні про які гроші і допомогу взагалі не йшлося. Ми із сестрою буквально виросли без матері. Вона ніяк не брала участі у нашому житті.

Тому, коли минулого року бабусі не стало, я втратила найближчу мені людину. А мама не приїхала навіть, щоб провести її в останню путь. Мені було 24 роки, я займалася всіма документами та іншою підготовкою сама. Так, мені довелося дуже рано подорослішати. Але вибору я не мала.

А тепер виявляється, що справи у мами в Італії складалися не так добре. Так, вона вийшла заміж за успішну людину. Але його не стало. І хоча мама думала, що він передасть їй усі свої статки, дива не сталося.

Поки мати жила в Італії і працювала там, вона витрачала всі гроші на себе. Цілком нічого не відкладала на потім. От і вийшло, що залишилася вона біля розбитого корита. Тут вона про своїх донечок і згадала!

З’явилася як грім серед ясного неба. Каже, що тепер житиме з нами, адже вона у цій квартирі зросла. Мовляв, вона їй насправді належить. Тільки ось невдача! Бабуся офіційно заповіла її нам із сестрою.

Люді зараз 22 роки, вона ще навчається в університеті. Але надалі ми планували продати бабусине житло та купити нам по однокімнатній квартирі.

Мати у наші плани не вписувалася абсолютно. Вона каже, що якщо ми не хочемо з нею жити, то маємо купити і їй одну. З якого дива? Я не знаю, що робити і як прийти з мамою до спільного рішення. Вона стала для мене зовсім чужою людиною. Я не хочу з нею жити, але й вигнати її з дому не можу так просто.

Вона погрожує подати до суду. Мовляв, квартира перейшла у нашу власність незаконно. Але це просто смішно! Мама в місті всього кілька тижнів, а соків з мене висмоктала стільки, що на кілька років уперед вистачить.

Мені гидко з нею в одній кімнаті перебувати, не те що жити! Що ж робити?

Related Post

Коли дізналися мої батьки, то сказали, що інших варіантів як народжувати немає, а коли дізналися батьки мого коханого, то був такий скандал, що наше невелике містечко його пам’ятає досі. Кричали, що я нагуляла, що вони не будуть утримувати нахлібників, і в підсумку заборонили нам з Петром спілкуватися. І я залишилася одна на 4-му місяці вагітностіКоли дізналися мої батьки, то сказали, що інших варіантів як народжувати немає, а коли дізналися батьки мого коханого, то був такий скандал, що наше невелике містечко його пам’ятає досі. Кричали, що я нагуляла, що вони не будуть утримувати нахлібників, і в підсумку заборонили нам з Петром спілкуватися. І я залишилася одна на 4-му місяці вагітності

У 16 років я стала мамою. Так-так, багато хто зараз зітхнуть і скажуть: «Як же так? Чим ти думала? ». А я по правді кажучи нічим не думала, молода, наївна,