Маю комплекси через своє худорляве тіло

Я соромлюсь свого тіла. Я худа від природи та маю зріст 170 см, при цьому важу всього 54 кг, і в житті більше не набирала, хоч би скільки не їла.

Ви не уявляєте, скільки разів у житті моя фігура була об’єктом критики та жартів, спочатку в школі, потім в університеті. Усі завжди хочуть нагодувати, радять перевірити на глисти тощо.

Років 5-6 тому я почала посилено займатися спортом, так що вже не дошка, у правильному одязі хоч форми почали з’являтися, натяк на жіночність, комплексів поменшало, позитивних слів про мою фігуру трохи більше. Але все одно худорлявість нікуди не пішла, кардинально змінити таку комплекцію не вдасться.

Іноді здається, що я нарешті вибралася з цих комплексів, стала впевненішою, але варто при мені відкрити цю тему, і я знову відчуваю свою неповноцінність. Щоразу коли при мені кажуть, що краще бути пишною, що мужики не собаки, на кістки не кидаються, що, нарешті, почала просуватися мода на пишних жінок, що вони апетитніші, що краще, коли жінка пробуджує апетит, а не бажання нагодувати, і все в цьому роді, у мене прямо кішки на душі шкребуть, мені стає дуже прикро і навіть соромно, що я народилася худою. Особливо прикро, коли це роблять близькі.

Ось власне, тому сюди прийшла висловитися після фрази подруги, як класно мати пишні груди та тіло, а не бути ціпком, адресувавши це мені. Я у відповідь промовчала. Вона маленька, пишна, м’ясиста, і не втрачає нагоди при мені це підкреслити. Я у відповідь просто мовчу і ковтаю це, але на душі мені дуже неприємно, що вона самостверджується, кажучи що худі ноги це так страшно.

Пам’ятаю, років у 16 ​​наковталася пігулок після чергового булінгу моєї ваги, благо не розбиралася, і це виявився звичайний аспірин, і все обійшлося. Це я до того, як мені важко жити з цим.

Зараз перечитую свою розповідь і розумію, що моя проблема не у вазі, а в невпевненості. У цьому винне оточення, в якому я виросла. Я знаю, що є дівчата будь-яких комплекцій, але так себе підносять, що тільки посмій їм щось скажи чи натякни. А я ні, я просто невпевнена, закомплексована, порівнюю себе з іншими, і все беру на свій рахунок.

Допоможіть, будь ласка, як вибратися із цього стану. Порадьте, як стати впевненішим? Як вміти давати відсіч у черговий раз, коли мене зачеплять? Як відповідати на слова образи? Як реагувати на вищезгадані слова подруги про статуру? Як полюбити своє тіло, яке чуло стільки критики? Як транслювати впевненість і перестати виправдовуватися та соромитися свого тіла?

Дякую заздалегідь за ваші відгуки, буду рада будь-яким порадам.