Мене дратує вагітна колега…
В одному кабінеті працює 5 чоловік і одна вагітна, нехай буде здорова, і вона, і дитина, правда, без сарказму.
Але майбутня матуся вже всіх дістала. Перше: не користуйтеся духами, ну ок токсикоз, приймаємо.
Друге – приберіть кавоварку і не пийте кави в кабінеті, її нудить, їжте в коридорі.
Вона постійно хоче спати і не встигає робити свій фронт роботи, а й віддавати не хоче, тому що менше отримає ЗП.
По можливості ми допомагаємо, але зараз йде запара, тому ми свою роботу не завжди встигаємо робити, і залишаємося після роботи або беремо роботу на будинок.
На що вагітна ображається і просить взяти і її частину роботи, а коли їй відмовляєш, каже: «Я ж вагітна, мені не можна відмовляти».
А те, що я буду сидіти до першої години або двох ночі її не цікавить. А коли я їй сказала, що о 23:00 я її бачила онлайн в соц. мережах і вона могла взяти роботу додому і доробити, то вона образилася. Сказала, що вдома вона відпочиває. Добре виходить – на роботі не працює, вдома відпочиває. Але їсти треба в коридорі або їсти ті продукти, які їй не пахнуть.
Я все розумію, але комфорт їй забезпечувати повинен чоловік, а не колеги.
Причому ми не їмо сильно пахнущі продукти, але огірки, м’ясо, каша не так сильно і пахнуть. До нас з іншого відділу дівчина принесла звіти і вона користується парфумами, так наша королева півдня стогнала, що ми повинні самі бігати за звітами, а то приходять надушені, а тут вагітна.
Ось це реально розлютило. Ми їй відповіли, що ніхто не повинен їй, м’яко стелити, і ми з розумінням ставимося і не користуємося духами, але з іншого кабінету ніхто не повинен дізнаватися, чи є у неї токсикоз і на що її нудить. Образилася.
Є велике бажання завтра взяти улюблені парфуми на роботу і скористатися ними по-повній.
Я йшов двором, переходячи від одного магазину до іншого. Звичайний суботній ранок, нічого особливого просто…
Була ніч. Тамара вже майже засинала, коли задзвенів шнуровий телефон. Він не дзвонив уже майже…
Ганна складала черговий букет для весілля, коли зателефонував незнайомий номер. Дзвонила сусідка дядька Петра, виявляється,…
— Галино Іванівно, покладіть ключі на стіл. Зараз же! — Тетяна стояла у дверях спальні,…
- Купив подарунок іншій жінці? - Запитала Марія чоловіка. - Думав, не помічу, не дізнаюся...…
У той день, коли не стало моєї Олени, лікарі сказали мені: «У вас залишився син,…