Розповім по порядку.
У 1998 році я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Ігорем. Я закохалася з першого погляду, і вже через півроку вийшла за нього заміж. Мене не зупинили вмовляння батьків. Я не розуміла і не розумію до сих пір, ніж він так не подобався їм. Але зараз не про це.
Після весілля я переїхала до Києва (до цього жила в Харкові). З родичами бачилася нечасто, так як ми з чоловіком багато подорожували. Я не працювала, а справи чоловіка в компанії (його власної) вів його заступник.
Одного разу, під час відпочинку на морі, я дізналася, що чекаю дитину. Чоловік неймовірно зрадів цьому. Незабаром в нашій родині з’явилися двійнята Таня і Лев. Ми з чоловіком були дуже щасливі.
Так тривало дев’ять років. У травні 2007 роки мені повідомили жахливу новину: мого чоловіка вбили. Його секретар увійшла в кабінет і знайшла мого чоловіка.
Встановили, що він був отруєний. Навіть злочинця знайшли, йому вісім років дали. Але мені не легше від цього.
Минуло вже шість років, але я не можу відпустити його, не можу забути. Мені часто сняться сни про нього.
І ще. Найприкріше, що ми ніколи не говорили одне одному «Я тебе люблю!». Ми і так все розуміли, без слів. Зараз же хочеться зізнатися йому в любові посмертно.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…