У мене була найкраща подруга, з якою я дружила з самого дитинства. Це рідкість, але правда. Ми разом ходили до школи, а потім до інституту. Головним правилом нашої дружби було – ніколи не задивлятися на одного й того самого хлопця. Ми цього пункту дотримувалися завжди.
Мені подобалися пекучі брюнети, а їй – романтичні блондини. Після навчання подруга відразу влаштувалася на роботу, а я ніяк собі не могла обрати роботу до душі. Вона побачила це і допомогла мені здобути посаду адміністратора у неї в офісі. Наша дружба стала ще міцнішою.
Незабаром вона почала зустрічатися з хлопцем і невдовзі вони одружилися. Ми галасливо відгуляли її весілля. Тоді я навіть не звернула особливої уваги на її чоловіка. Він для мене здався простим хлопцем, нічого особливого.
Минуло кілька місяців, і моя думка про нього різко помінялася. Я часто ходила до них у гості, й він все більше почав мене приваблювати. Сашко виявився дбайливим, та романтичним чоловіком.
Він допомагав подрузі у всіх домашніх справах, готував кулінарні шедеври, а у ліжку, з її слів, він був справжнім гуру. Зі мною сталося непоправне: я закохалася в нього по самі вуха, а він відповів мені взаємністю. Спочатку це були прості підморгування, потім компліменти.
Сашко почав потай запрошувати мене на побачення. Пізніше справа дійшла до зради. Я відчувала себе дуже ніяково, що потай від подруги зустрічаюся з її чоловіком. Але інакше я не могла! Сашко став для мене сенсом життя. Незабаром ми вирішили зізнатися подрузі у зраді.
Звісно, що таке зізнання стало для неї шоком. Вона була сильно засмучена, та здивована. Вся наша дружба закінчилася, а з чоловіком вони розлучилися. Сашко переїхав жити до мене, і ми почали будувати світлі плани на майбутнє. Але цим планам не судилося збутися.
Щойно Сашко переїхав до мене, експодруга взялася за брудну справу. Моє життя стало нестерпним. Вона почала розпускати про мене плітки в офісі. Спочатку це були чутки, що я хворію на страшну інфекційну хворобу. Співробітники навіть перестали зі мною вітатись.
Цей цирк тривав близько місяця. Коли все трохи вщухло, колишня приятелька вигадала нову плітку. Вона всім вклала у вуха, що ніби я надаю інтим послуги за гроші. Хтось повірив, хтось ні, але зі мною знову перестали спілкуватися. Я в офісі стала вигнанцем!
Чому не можна просто підійти та поговорити зі мною? Ця думка мене не покидала весь час. Я знаю, що вчинила з нею погано. Але так, як робить вона, нормальні люди не поводяться. Мені тепер стає соромно за своє щастя. Невже я не заслужила на нього?
Добре, що мій коханий намагався підтримати мене в таких ситуаціях. Від цього мені було легше на душі, і в офіс я йшла з новими силами. Через кілька місяців після таких знущань я вирішила сама підійти до подруги, та поговорити з нею. Я висловила їй усе, що в мене накопичилося за цей час.
І те, що мені дуже соромно за свою поведінку, і те, що я жити так більше не можу. Потім пішли слова претензій. Я попросила її не розпускати неправдиві чутки про мене, хоча б на згадку про нашу минулу дружбу. Але експодруга лише плюнула мені в обличчя.
Вона заявила, що це тільки початок, далі буде ого-го.
– Ти зіпсувала моє життя, а я зіпсую твоє – твердо сказала вона. Від її слів у мене пробігли мурашки по шкірі. Наступні чотири місяці капості приятельки в мій бік стали лише агресивнішими.
Розмова з нею лише погіршила ситуацію. Вона розлютилася ще більше. Почала підмішувати мені в каву проносне, потім «випадково» облила мене фарбою. А востаннє взагалі зганьбила мене на загальних зборах, зломивши мені каблук.
Я впала до ніг директора, й уткнулася обличчям прямо йому в ноги. Вивих ноги, провал звіту, позбавлення премії, та тиждень лікарняного – звалили мене з ніг остаточно. Я зрозуміла, що більше не можу так жити. Вдома я почуваюся щасливою, але на роботі – немов у пеклі.
Коханий запропонував мені звільнитися з роботи. Але я не хотіла йти з цього офісу. Мені так подобається те, чим я займаюся – постійне спілкування з людьми, організація заходів та ділових зустрічей, переговори, дзвінки.
Іншої такої роботи я навряд чи знайду, та й не хочу кидати її через ображену на мене “подругу”, яка хоче нашкодити мені на знак помсти. Я не знаю, як мені зробити так, щоб моя колишня подружка дала нам спокій.
Адже останнім часом вона почала діставати й свого колишнього. Ці постійні дзвінки йому на мобільний серед ночі нас просто дістали. Я не хочу чинити з нею, як вона зі мною. Але й залишати все як є – не вихід. Розмови не допомогли. Може, варто спробувати знайти їй залицяльника?
Тоді вона перемикне увагу на нього і кине свій підступний план мого знищення. А де знайти такого хлопця, якому вона сподобається? Вона взагалі перестала за собою стежити, й перетворилася на таку собі жіночку. Залишається лише один вихід – написати заяву на звільнення.
А ще краще виїхати в інше місто, та почати все заново. Дуже сподіваюся, що до цього не дійде.Що б зробили ви в такому випадку?
