Мені страшно, що навіть в останню хвилину життя, я згадуватиму не прожите з ним життя, не своїх дітей, а його зраду!

Можливо, моя історія стара як світ і банальна, але через те, що у нас містечку немає психолога, хочу поділитись нею з вами.

Це сталося напередодні Нового року. Мій чоловік прийшов пізно ввечері з корпоративу, добряче так випивши. Ліг спати прямо в одязі.

Поки я намагалася зняти з нього одяг, я почула сигнал смс, зазвичай я не маю звички лазити з його речей, але цього разу мене просто потягнуло подивитися в телефон. Я відкрила смс і побачила повідомлення від Тетяни — «на добраніч, цілую, люблю тебе».

Я перечитувала його разів десять, не могла повірити, що це правда. Сказати, що мені встромили ніж у спину після 10 років шлюбу та трьох дітей, нічого не сказати. Моє тіло наче забуло як рухатися, начебто серце розтоптали.

Мене кидало то в тремтіння, то в жар. Мій чоловік спокійно спав, а мені не хотілося його розбудити чи вдарити. Навпаки я захотіла його так сильно обійняти, і я мала таке почуття, що нікому не хочу його віддавати.

Вранці я сказала чоловіку про цю смс, він засміявся і сказав, що це був лише флірт, і він з нею не спав, хоч я йому не повірила. Чесно, в той момент, мені дуже захотілося випити, хоча я не любитель і практично не п’ю. Дякувати Богу, мене це не затягнуло, це здалося поганою ідеєю.

Так, хтось скаже, жінки самі винні, що їм зраджують! Але мені теж не вистачало його турботи, уваги та ласки і, але я ж не пішла шукати собі іншого чоловіка.

Пройшло вже 2 роки з того часу. Чоловік змінився, став більше дбати про мене, щодня каже, що любить мене. Але щоразу, коли він не бере трубку або затримується, вгадайте, яка в мене перша думка?

Правильно: “він з іншою жінкою”. І мені страшно, що навіть в останню хвилину життя, я згадуватиму не прожите з ним життя, не своїх дітей, а його зраду! Хоча я його дуже люблю!

You cannot copy content of this page