У моєму селищі міського типу на диво не було багато легенд і міфів. Найпопулярніший був про те, що раніше на місці школи стояла психлікарня, і навіть були деякі докази.
Наша роздягальня перебувала в підвалі. По виду дуже старе приміщення. Найцікавіше, приблизно кімнат в цьому підвалі приблизно 15-20. В кімнаті де всі перевзувалися було 4 двері.
Перші двері вели в кімнати з вішалками і тир (так, в нашій школі іноді проходять змагання зі стрільби).
Другі в комору прибиральниць.
Треті в місце де зберігаються продукти в мішках (картопля і т.д.).
Ну, а четверті саме із-за чого з’явився цей міф. Це був довгий коридор, приблизно 50-75 метрів. З боків цього коридору були входи в якісь кімнати, по коридору їх було досить багато. В самому кінці металеві двері.
Що насправді в цих всіх кімнатах не знав ніхто. Ще там майже завжди горіло світло, навіть якщо нікого всередині не видно. Ну мабуть найдивніше що іноді в цьому підвалі були чутні крики, причому жіночі, і не особливо гучні. Але я майже впевнений що це просто була наша фантазія, але дивує те що чули я і всі друзі які там знаходилися, через це ми завжди в паніці звідти тікали).
Хочете вірте, хочете ні, але я цей міф запам’ятав на все життя)
— Чому твоя мама цього разу не подзвонила і не сказала, що від’їжджає? – запитала…
Інна з полегшенням зачинила за собою двері нової квартири. Яна із захватом бігала просторими кімнатами,…
Ольга переставляла фотографії на полиці, милуючись сонячними променями, що проникали крізь вікна їхньої двокімнатної квартири.…
Ірина відчинила двері й застигла. На порозі стояли батьки Антона — Віктор Петрович та Галина…
— Та що ж ти за негідниця така! — заголосила Раїса Миколаївна, розмахуючи мокрою ганчіркою.…
— Олю, привіт! Не відволікаю? Слухай, тут така справа… до мене зараз начальник під’їде, Віктор…