Моя дружина ніколи не прослуховується до мене та дуже гостро реагує на будь-яку критику. Навіть конструктивну

Моя дружина дуже гостро реагує на будь-яку критику, навіть невинну. Варто мені сказати, що вона щось не так зробила, як починається нікому не потрібна суперечка, яка переростає у затяжне мовчання з її боку.

Разом ми вже 5 років, а я ніяк не можу до цього звикнути. Я вважаю, що треба прислухатися до зауважень, адже я поганого їй не пораджу, але Юля не помічає ще й того, що вона мене поправляє навіть у розмові: то я не так сказав, то ще щось.

Я ж не ображаюся на неї за це, а десь прислухаюся, десь роблю по-своєму, непомітно від неї, щоб не образити. Завжди намагаюся знайти компроміс у всіх питаннях.

Останнім часом все частіше сварка починається з дрібниць, і потім ми вже можемо наговорити одне одному багато образливих слів. Все це руйнує наші стосунки, я вже намагаюся нічого зайвого не говорити дружині.

Але не можу ж я весь час мовчати, і вдавати, що все правильно і добре, особливо коли це стосується сім’ї. Якщо ми щось плануємо, то обов’язково має бути так, як вважає Юля, лише її варіант правильний.

Я ще розумію, якщо це стосується якихось побутових дрібниць, в яких я не розуміюся, але остання сварка зачепила ремонт у дитячій кімнаті. Я спочатку казав, що треба найняти спеціалістів, які зроблять все швидко, але дружина вирішила, що впораємось самі, щоб не переплачувати. Мені залишилося лише погодитись.

Тепер ремонт триває вже понад місяць, донька спить у нашій кімнаті, часто прокидається, я через це не висипаюся, на роботу приходжу вже втомлений, ремонт роблю у вихідні.

Ми постійно сваримося через те, що ремонт, як очікувалося, дешевшим не вийшов. Я від нестачі вміння та досвіду, зіпсував уже кілька рулонів шпалер, поїхав, щоб купити, точно таких не виявилося, купив інші. Дружині не сподобалися, хоча я це передбачав.

Тепер сперечаємося, якою в кімнаті у доньки має бути підлога, дружина наполягає, щоб із підігрівом, але я таку зробити сам не зможу, пропоную просто зробити ламінат, Юля не згодна.

Мені все це вже так набридло, що і з роботи додому не хочеться повертатися, де тобою постійно незадоволені і не дуже чекають.

You cannot copy content of this page