Спочатку подумав, що це вона для нас зробила таку солідну заначку, але ні … точно не для нас. Увечері вона вела себе звичайно. Тобто відчужено і холодно. На наступний вечір теж

В останні пару місяців у нас якось все стало зовсім тихо. Ми іноді навіть спимо в різних кімнатах. Начебто і одружені, але стали з певного моменту чужими одне одному. Скандалів не було. Не було і недомовок, не було образ. Ми просто приходимо, разом їмо, разом іноді дивимося якусь дурницю і все.

Скажу чесно – засмоктала рутина.

Я хотів порадувати дружину. Дістав квитки на концерт групи, від якої вона фанатіє. Я хотів зробити несподіваний подарунок. Увечері, поки вона купалася, я відкрив сумочку дружини і поклав туди квитки. Але в цю мить я помітив пачку презервативів. Добротна пачка на 12 штук. Дорогих. Точно не для УЗД купувала їх.

Квитки я по-швидкому витягнув з сумки, застебнув її і поставив, ніби й не чіпав. Спочатку подумав, що це вона для нас зробила таку солідну заначку, але ні … точно не для нас. Увечері вона вела себе звичайно. Тобто відчужено і холодно. На наступний вечір теж.

Я вже квитки повернув. Тепер у мене вибір: або я теж знаходжу собі коханку і спускаю пар там, де хочу, або розлучення. Прощати дружину не має наміру.

Швидше за все, спочатку зраджу, а потім вже і розлучуся. Шкода, що квартиру купували вже після одруження. Іноді замислююся … Ну для чого я тоді поліз в сумочку? Для чого ці кляті квитки купував. Краще б було все як раніше. Краще б взагалі нічого не знав. Не хочу розлучатися, але і прощати не буду. Іноді добре, коли у тебе немає вибору. Жахливо робити вибір між двома свідомо поганими рішеннями.