Моя сім’я, якщо її можна так назвати, не перестає мене неприємно дивувати. Ось дивлюся на сім’ю чоловіка, так стає сумно, що моя не така.
Мама завжди була на боці мого старшого брата. Він улюблений син, у якого завжди все чудово виходить, а я вічне мамине розчарування.
Якось вже звикла. Всі розмови моєї мами завжди зводяться до “а ось Олексій”. І далі на три години йдуть звеличення, що брат знову чудово вчинив.
Брат раніше одружився, але діти в нас зʼявилися з різницею в кілька місяців. Мама старанно вдає, що любить онуків однаково, але насправді це не так.
Онука від брата мама явно вітає більше. Але у нас із чоловіком поки що не було можливості відмовитися від маминої допомоги, тому доводилося терпіти.
Брат вдало одружився, наречена була запакована по повній – і квартира, і машина, а ще тесть узяв брата до себе на роботу, де той отримує гарні гроші. Вони з дружиною можуть собі дозволити.
Ми ж із чоловіком два роки тому лише накопичили мінімальний внесок на іпотеку. Зараз доводиться багато працювати, щоб її виплачувати, але краще так, ніж жити на оренді, тут хоч якась впевненість у завтрашньому дні.
У вихідні ми теж працюємо, бо пішла пора відпусток і ми з чоловіком набрали підробіток поки наші колеги відпочивають, щоб заробити більше.
Щоб дитина була під наглядом, домовилися з мамою, вона погодилася доглядати нашу дитину у вихідні дні. У будні ми впораємося самі. До того ж у будні у мами гостює улюблений онук, який у садок не ходить.
Мама живе в приватному будинку, тому дитині там добре. Є, де побігати, чоловік у саду встановив гойдалку, якою користується не лише наша дочка, а й дитина брата. Ми в цьому не бачили нічого особливого, але тепер побачили.
У нас і раніше були думки купити дочці басейн, щоб у спеку було де хлюпатися. Але поки що з грошима не виходить викрутитися, все до копійки розраховано.
У мами ми басейн не бачили, тож і думали, що його просто немає. А виявилось, що є, та не про нашу честь. З’ясувалося це випадково.
Забирали дочку від бабусі, і вона забула там свою іграшку, чим винесла нам із чоловіком увесь мозок. Я у понеділок після роботи вирішила заїхати до мами та забрати.
Мама не працює, тож вдома завжди, тому я навіть дзвонити не стала, просто поїхала. Знайшла маму в саду, де стояв басейн і в ньому плескався племінник.
Іграшку я забрала, пораділа, що нам тепер не доведеться купувати басейн, треба буде дочці купальник наступного разу з собою дати.
Мама підібгала губки й потім заявила, що цей басейн купував брат. Я не зрозуміла, до чого це було сказано, і мама пояснила.
– Це брат твоїй купував для своєї дитини, – а потім з’ясувалося, що басейн цей навіть не цього року купили, просто від нас його ховали.
Я подивилася на гойдалку, яку встановлював мій чоловік, і вирішила, що треба б дитину відправити в гості до свекрухи. Вона давно проситься посидіти з онукою, навіть приїхати сама за нею обіцяла. Просто не хотіли дитину так далеко відпускати.
Але після слів і поведінки моєї мами щось так прикро стало, причому і за себе, і за дочку, що вирішила все-таки поступитися вмовлянням свекрухи.
Свекруха забрала внучку минулого тижня і постійно надсилає фотки, як вони там відпочивають. Там у сестри чоловіка теж дитина є, трохи старша, то вони й в басейні разом, і в гамаку, і на гойдалках, ніхто не став ховати від нашої дочки нічого, хоча самі ми нічого не купили.
Ось вам і різниця у сімейних стосунках. Коли фінансово ти не рівний, то й стосунки різні.
