Свекруха дуже хоче щоб ми переїхали до неї. Ще з самого початку я була не проти, тимпаче, що ми планували збирати гроші на свою квартиру.
Але Алевтина Степанівна відразу сказала, що вона в своєму домі чужих людей не потерпить. Як же мені було прикро і образливо, коли мене назвали чужою.
Тим не менш, пройшло багато років, всі образи я вже забула навіть, тепер у нас своя квартира, і ми збираємо донці на житло. В Алевтини трикімнатний будинок, великий, досить просторий і світлий, але для мене він якийсь чужий.
Незважаючи на те, що відносини в нас з нею склалися так собі, я хочу сказати, що вона жінка досить розумна, і хто зна, як би склалася наше життя, якби ми тоді не пішли жити окремо.
Бідність, відсутність нормальних умов, зробили свою справу, і ми максимально швидко зібоали на своє, якби жили в неї розслабилися б, і невідомо де б були до цих пір.
Але, тепер, на старості років, вона каже, що ділити вже нам нічого, пропонує з’їхалися, адже почала ремонт 2 поверху в будинку.
Тобто по факту у нас буде великий дім на всіх, місця нас вистачить, донька тільки закінчила школу і окремо точно не житиме, квартиру можна здавати. Економія?
Але я не знаю, чому вона так раптово подобрішала до нас, може відчуває що має потребу в догляді, чи просто щось задумала? Як викрити її план?
