Ольга та Ірина завжди були найкращими подружками. Вони народилися з різницею у два роки, одна пішла до школи у шість, інша у вісім, але потрапили вони в один клас. Вчилися разом до п’ятого, потім їх розвели за різними класами, і дружба почала вичерпуватися. Я була рада цьому.
Не подумайте поганого, я гарна мама і рада, коли дочки ладнають. Але коли одна у всьому копіює іншу, створюється дуже дивне враження. А так у них почало складатися щось своє, відмінне один від одного. Оля стала носити сукні, спідниці, та практично повністю відмовилася від штанів.
Стаючи старшою, почала захоплюватися макіяжем і навіть підробляла цим. А ось Ірина навпаки, більше була схожа на пацанку, але природної краси не втратила. Мої дівчатка закінчили школу, та вступили до одного інституту, але на різні факультети.
Одна на факультет іноземних мов, інша віддала перевагу маркетингу та рекламі. Вони навіть жити в одній квартирі не погодились. Я пояснила, що дві знімати не зможу, але дівчатка не засмутилися, й просто перейшли до гуртожитку. Вони почали підробляти в вечірні зміни, та самі винайняли собі по кімнаті, хоч і у різних частинах міста.
Вони бачилися, спілкувалися, підтримували одне одного, але від колишньої дружби навіть сліду не лишилося. Оля все більше захоплювалася хлопчиками, Ірина поринала у наукову діяльність інституту.
Потім Іру майже на пів року відправили до другої країни за обміном, а Оля пішла на стажування у велику маркетингову компанію. Вони були на третьому курсі, але я шалено пишалася своїми дівчатками. Адже вони вже починають чогось досягати у житті.
Якось увечері приїхала Оля, щоб поговорити, погостювати, а вранці повернутися додому. Вона сказала, що познайомилася з гарним хлопцем. Я зраділа, та попросила показати фотографію. Чоловіка не можна було назвати красенем, але Оля помітно закохалася в нього, перераховуючи гору позитивних якостей.
Я їй пояснювала, що коли закоханість минеться, вона помітить і негативні риси характеру – Оля погодилася і сказала, що готова прийняти їх, адже й у неї характер не цукор. Даремно вона так, якраз у неї характер саме «цукор».
Ми розмовляли весь вечір, вона розповідала про нову роботу, стажування, що їй обіцяють сплатити круті курси після працевлаштування. Вона виглядала щасливою, і я була лише рада за неї. Зараз не у всіх життя так швидко і добре налагоджується, а тут так добре склалося.
Але дівчатка для цього багато працювали, й просто отримали по заслугах. Їхній шлях легким назвати не можна було. Через тиждень приїхала Іра, також просто поговорити. Дівчатка часто приїжджають до мене.
Вона розповідала про їхні зустрічі з Олею, посиденьки, про наукову діяльність в інституті, та майбутню роботу. Потім Іра сказала, що їй дуже подобається один хлопець, але вона поки не досягла його прихильності.
Я не навчаю дівчаток, що чоловік повинен вас домагатися, якщо людина подобається, то можна і самій зробити перший крок. За описом я впізнала того чоловіка, що описувала Оля, але не повірила. Іра показала фото, і я точно зрозуміла, що це він.
І якщо Оля показувала їхні спільні щасливі знімки, то Іра просто показала його фото у соціальній мережі. Я їй сказала про Олю, але Іра сказала, що вона в курсі цього, та все одно відступати не мала наміру. Я тоді дуже здивувалася, адже вони рідні сестри.
Оля навіть плакалася мені, що не хоче кривдити сестру, але Льошу віддавати не збирається, що любить його, і хоче жити з ним. Але Іра таки перейшла у наступ, і між ними щось сталося, після чого Оля перестала з нею спілкуватися зовсім.
Я дзвонила їм обом, але вони приховують правду. Олексій справді більше орієнтований на Олю, вони зустрічаються, він навіть зробив їй пропозицію. Але Іра не поступається сестрі, й насідає на нього, що вже занадто.
Затримувалася в інституті, заходила у гості до Олі, коли вони ще спілкувалися, адже вони з Льошею вже мешкають разом. Мої дочки ділять одного чоловіка! Я навіть не знала, як усе це припинити, стільки разів розмовляла з ними, але марно.
Але Льоша сам усе припинив, якось просто відшив Іру при всіх, досить грубо, у переповненому торговому центрі. Моя дочка вдала, що охолола, та перестала бути такою наполегливою. Сподіваюся, вона все зрозуміла, але я не впевнена в цьому. Її сестра скоро вийде заміж, настав час відпустити цього чоловіка.
Адже ще багато довкола тих, хто може стати для неї гідною парою. Але я не впевнена, що вона відступиться, та дасть спокій Олексію! Мені, як матері, дуже боляче за цим спостерігати! Де знайти правильні слова? Як їх примирити ?
