Я давно вже для себе зрозуміла, що стосунки з чоловіком вичерпали себе. Але не розлучилася з ним тільки тому, що боялася, що син залишиться з батьком. Сину Артему вже 15 років, він любить чоловіка більше за мене.
Вони багато часу проводять разом та довіряють один одному, тому Артем завжди був більше з батьком. А тим більше коли дізнався, що ініціатором розлучення була я, то дуже засмутився, мені здається може навіть зовсім перестати зі мною спілкуватися.
Багато разів я намагалася якось налагодити стосунки з чоловіком, але зрозуміла, що ми — різні люди, з різними поглядами на життя. До того ж він мало заробляє, а шукати гідну роботу не хоче, його все влаштовує.
Мене ж звинувачує в тому, що мені тільки гроші та вбрання потрібні. Але це не так, я сама себе забезпечую, і багато чого в сім’ї лежить на мені. Я з дитинства була свідомою дівчинкою, добре вчилася, зараз працюю і всього досягаю сама. А тепер мені не вистачає сильного чоловічого плеча, уваги чоловіка.
Нещодавно я випадково зустріла колишнього однокласника, він ще в школі мені подобався, але якось роз’їхалися і на цьому все закінчилося. Поспілкувалися при зустрічі, потім стали часто розмовляти, іноді зустрічалися.
На мене звалилося стільки уваги, ці освідчення в коханні, і я знову відчула бажання бути вільною і вже готувалася серйозно поговорити із чоловіком. Однокласник розлучений, і я вже чекала пропозиції, як він зненацька зник, нічого не пояснивши. Телефоном каже щось незрозуміле, уникає відповіді.
Вдома все йде своєю чергою: син радиться і найбільше спілкується з чоловіком, а я якось сама по собі. Навіть коли затримуюсь на роботі вони, мені здається, не дуже й помічають мою відсутність. Головне, щоб був приготовлений обід, випрано та прибрано.
Може, я поспішаю з висновками, що нічого не залишилося, і з часом почуття повернутися і життя налагодиться. Або спробувати поговорити з чоловіком та сходити до психолога. Якось люди розв’язують свої проблеми, а я просто не знаю, що робити.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…