Тетяна була однією з тих співробітниць, у яких майже не було досвіду у сфері своєї нової роботи, але була кмітливою та мала гарні дані.
Цим вона і сподобалася більшій частині колективу. В міру товариська, в міру серйозна, досить миловидна і не дурна. Хто не буде радий такій новій співробітниці?
Віктор Олександрович одразу звернув увагу на новеньку. На відміну від жінок з колективу, що приїлися за роки співпраці, у Тетяні було щось таке, від чого йому ставало приємно. У ній була свіжість і впевненість, якої йому не вистачало у своїй дружині.
Поспостерігавши за Тетяною якийсь час, Віктор Олександрович вирішив, що таку можливість приємно провести час не можна упускати.
Минуло 2 тижні. Тетяну звільнили. Причому це сталося дуже раптово. Ще в п’ятницю всі прощалися з нею як завжди, а в понеділок вона вже збирала речі зі столу.
Ніхто не міг зрозуміти причини такого вчинку. А коли у Тетяни запитали, чому вона їх покидає так скоро, та відповіла:
— Запитайте Віктора Олександровича. Для нього набагато важливіша не робота, а дещо інше.
Чутки поширилися по всій будівлі моментально. А через час, звісно, і за його межами. Потім через безліч знайомих вони дісталися і до дружини Віктора Олександровича, Ніни.
На власний подив, Ніна не була вражена подібною інформацією. Для неї Віктор уже давно перестав бути прикладом доброго чоловіка чи друга. Але вона його кохала. Тому і мирилася з усіма витівками на стороні, відсутністю уваги і часом відвертою грубістю.
Останні роки вона провела, відіграваючи роль дружини, і її це влаштовувало. Принаймні їй так здавалося.
Одного сонячного дня Ніна отримала повідомлення з невідомого номера:
«Ваш чоловік вам зраджує. Ви маєте це знати».
Хоч слова були правдивими, але чомусь вони зачепили Ніну. Вона написала у відповідь:
«А вам яка справа до зрад мого чоловіка?»
«Бісить, коли всякі особистості дозволяють собі непристойну поведінку, а від цього страждають інші».
Ніна вже здогадувалась, хто її співрозмовник. Вона швидко написала:
«Тетяно, це ви?»
Ніна та Тетяна зустрілися наступного дня. Остання розповіла про події, що призвели до швидкого звільнення з нової роботи. У п’ятницю ввечері Віктор Олександрович запропонував Тетяні підвести її додому.
Та не горіла бажанням залишатися наодинці з новим начальником, але вона була не проти потрапити додому швидше.
Коли вони під’їхали до її під’їзду, Віктор Олександрович почав розпускати руки та наполягати на візит у її квартиру.
Тетяна почала різко відбиватися та кричати. На щастя, Віктор Олександрович не схотів продовжувати боротьбу. Перехилившись через Тетяну, він відчинив двері машини і сказав, щоб вона забрала речі в понеділок.
Вона б не писала Ніні, якби не була для неї ця робота така важлива. Їй потрібні були гроші. А тепер їй доводиться шукати найдоступніші підробітки, щоб хоч якось забезпечувати себе під час пошуку нової роботи. Те, що з нею сталося — справжня несправедливість. Тетяні хотілося відновити її хоч трохи.
Ніна вислухала Тетяну і перейнялася симпатією до дівчини. Вона вірила їй та співчувала. А ще вона була вдячна за останню краплю, яка переповнила чашу її терпіння у цьому шлюбі.
Віктор Олександрович одержав папери про розлучення від кур’єра. Того ж дня на пошту всіх співробітників надійшло повідомлення з посиланням на пост у соцмережах. Його автором виявилася всім знайома Тетяна.
Та чесно та відверто описувала свою ситуацію. Про фінансові проблеми, про роботу, яка давала надію виправити її становище, та про начальника, який позбавив її цієї надії. Вона розписала все, що сталося між нею та Віктором Олександровичем у його машині. А також вона розповіла про те потрясіння, через яке пройшла після звільнення.
«…Я вважаю, така несправедливість не повинна залишатися безкарною», — писала наприкінці Тетяна та закликала людей робити свої висновки.
А потім сталося те, на що не чекала ні Тетяна, ні Ніна. У соцмережах з’явилися інші аналогічні пости, у яких співробітниці тієї ж компанії розповідали свої історії, пов’язані з Віктором Олександровичем. Виявилося, що це далеко не перша його витівка. І що він досить часто вдавався до шантажу, якщо жінка відкидала його залицяння.
Суспільний резонанс відіграв свою роль. Люди почали подавати скарги і звільнятися з компанії як протест. Віктора Олександровича змусили залишити посаду.
А Ніна вкотре зраділа результатам своєї ідеї. Адже це вона запропонувала Тетяні розповісти про все в Інтернеті. А Інтернет, як відомо, запам’ятовує все. До того ж вона була рада, що у такий спосіб звільнила від ганебної таємниці загнаних у кут жінок.
Із чоловіком вона так і не поговорила. Вона просто виставила його речі за поріг та повідомила, що з ним зв’яжеться її адвокат. Більше вона не хотіла бачити цю людину. І була рада його позбутися.
