Це сталося коли я вчилася в інституті. Ми були молоді, душа жадала життя, пригод і любові.
Ми дружили втрьох з однокурсницями, одного разу познайомилися з трьома хлопцями. Стали спілкуватися.
Один хлопець дуже мені сподобався, а подрузі інший. Вони стали зустрічатися і з’ясувалося, що він страшний бабій і дівчат у нього мільйон.
Вона страждала і розлучилася з ним. А у мене відносини ніяк не починалися з тим хлопцем. Я по натурі дуже сором’язлива, особливо з хлопцями, які мені подобаються.
Так сталося, що третя подруга і два хлопця відбилися від нашої компанії, і ми стали ходити втрьох. Це був дивовижний час! Мені дев’ятнадцять, небо блакитне і коханий поруч! Ситуація затьмарювалася моєю подругою, яка, прекрасно знаючи, що він мені подобається вже рік, все намагалася перетягнути його увагу на себе.
Він відповіді не давав, фліртував з нами обома, підвозив на машині, проводжав додому. Потім починалися телефонні розмови по 2-3 години, в яких він натякав мені на майбутні відносини, почуття з його боку. Потім виявилося, що подрузі він говорив те ж саме.
І поки я думала чи варто нав’язуватися, вона вже все вирішила і прилипла до нього як банний лист.
У підсумку він вибрав її, я страждала, втративши і подругу, і коханого. Потім змирилася, стала спілкуватися з ними як і раніше. Часто відчувала себе третьою зайвою, непотрібною.
Вони часто виїжджали разом відпочивати, не сказавши мені, а я ніяк не могла звикнути, що ми вже не втрьох, що вони разом, а я одна.
Минуло сім років, я вже вийшла заміж, жила в іншій країні. Вони ще не одружилися. Подруга, дізнавшись, що я заміжня, стала смикати хлопця, наполягати на весіллі. Особливо, думаю, він уже не хотів, розглянув її за стільки років, яка вона. Але, діватися йому було нікуди, одружилися.
Прожили разом рік. Друг пішов в рейс (він моряк), поки плавав, подруга зрадила і кинула його. Знайшла собі постарше, багатшого, повела з родини і розвела.
Через рік виходила заміж за нового коханця, будуче на третьому місяці. Мій друг повернувся з рейсу в порожній будинок. Нову сім’ю він не закінчив будувати, боїться нових відносин як вогню. Мені так шкода його, подруга пограла з ним, також як він зі мною колись.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…