Є в мене подруга Ліза, з якою дружимо ще зі школи. Зараз нам по 32 роки, ми дружимо сім’ями, щобільше, я хрещена мати її дочки Даші. Ліза раніше за мене вийшла заміж, і коли вона народила доньку, я відразу ж прив’язалася до дівчинки, своєї сім’ї на той момент ще не було.
Я часто приходила в гості, дарувала дорогі подарунки, навіть купувала одяг хрещениці. Вона до цього звикла, і коли в нас народився син, почала ревнувати до нього.
Коли зустрічаємося у нас чи в них, Даша, якій уже 9 років, а моєму синочку всього три, завжди намагається його вдарити, забрати іграшку, образити будь-яким чином, але так, щоб ніхто не бачив.
Після народження дитини, я стала рідше купувати Даші подарунки, більшість коштів йшла на свого сина. Хрещениця одного разу мені сказала, що я принесла їй поганий подарунок, а вона чекала від мене зовсім іншого.
Мої пояснення, схоже, її не хвилювали, але найцікавіше, Ліза не зробила їй зауваження, а своїм мовчанням підтримала її. Мені стало неприємно, але я нічого не сказала.
Нещодавно сталася подія, яка й посварила мене з подругою. Вони всією сім’єю прийшли до нас у гості, я поклала сина спати, а самі сиділи за столом. Даша була з нами, але потім непомітно пішла, і тут я почула плач сина.
Пішла в його кімнату, а там хрещениця тягне його з ліжечка, ніби для того, щоб заспокоїти, але я зрозуміла, що це саме вона щось йому зробила. Взявши на руки сина, побачила, червоні плями на руці, він став показувати і казати, що це Даша його чіпала.
Даша почала відмовлятися, але я бачила, що вона бреше, тут втрутилася подруга, забрала дочку і сказала, що більше вони сюди ніколи не прийдуть, і що вона не чекала від мене такого.
Але що я зробила? Мені так само шкода свою дитину, яка до того ж маленька, на відміну від її дочки. Така дівчинка вже мусить розуміти, що можна робити, а що ні, могла б навіть погуляти з ним.
Мене обурило, що Ліза не зробила доньці зауваження, а ще й захищала. І при ній висловилася, що я винна перед нею. Нашій дружбі настав кінець, навіть якщо ми й помиримося, це вже будуть зовсім інші стосунки. І те, що я для них колись робила, подруга швидко забула.
- Мамо, ти зовсім з розуму вижила?! - Гнат влетів у передпокій. Кинув ключі на…
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…
Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До…
Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками,…
Ольга повернулася додому пізно ввечері після зміни. Жовтнева темрява вже огорнула місто, ноги гули від…