Не хочу щоб в моїй ванній милися чужі люди, хіба це нормально?

Я ненавиджу родичів свого чоловіка, просто всім своїм серцем. А все тому, що через них один час у нас було дуже багато скандалів і різних сварок з чоловіком, і тепер звісно, мені просто шкода того часу, який я могла б витратити з користю.

Це був 2002 рік, далеко не у всіх селах була вода в домі і душ. Саме тому коли ми робили ремонт і будувалися, вирішили відразу провести ці блага в будинок, навіть елементарно, поставити унітаза, ванну і кабінку.

У нас було 4 дітей, місце дозволяло, тому ми вирішили і те, і те, а при нагоді могли б просто щось одне викинути. Ми не робили дорогезного ремонту, але потратилася на плитку, шпалери спеціальні для ванни, різні полички, килимки і все таке.

А стелю вирішили зробити дзеркальну, натяжну, вологи було не багато, а так дешево і сердито. В інших кімнатах теж трішки підшаманили, зокрема розширили кузню і зробили з неї ще й столову, адже раніше більше 4 чоловік за стіл не вміщалося, їли партіями.

Так от, зробили ми ремонт, і тут же в селі пронюхали про те, що в нас такі блага, ще й з ремонтом. Першою прибігла свекруха помитися як “нормальні люди”, хоча до цього криком верещала що ми вкладаємо гроші в дурню, краще б купили корову.

Далі прибігла невістка з малечею, а потім і батьки підтягнулися. Але коли вони зробили ці походеньки в мою ванну регулярними, то мало того, свекор занадився ще й в туалет, ви мене вибачте, але чому я маю після когось мити унітаз?

Коротше я поставила питання ребром. Мені порядком набридло те, що в свою ванну, куди я вклала з чоловіком гроші, я маю стояти в черзі, що всі мої шампуні і гелі зриваються за у рази, що беруть мою мочалку і труться моїм рушником.

А ще, не хочу я сідати в ванну, де 5 хвилин назад сиділа чужа людина, навіть якщо це дитина чи невістка. Може я не права, то скажіть мені?