Не можу пояснити чоловікові, що каструля чи праска – це не подарунок, і те, що його мамі завжди таке дарували, мене не хвилює

Не можу пояснити чоловікові, що каструля чи праска – це не подарунок, і те, що його мамі завжди таке дарували, мене не хвилює.

Мене так дратують подарунки, які дарує мені чоловік, що кожне свято настрій псується. Він вважає, що подарувати дружині каструлю – це нормально.

– Ти ж казала, що треба купити нову каструлю, ось я купив, чим ти незадоволена знову? – обурюється чоловік.

А ще я казала, що треба купити туалетний папір. Що ж ти мені його не подарував у такому разі? Що за дивна логіка? Подарунок не обов’язково має бути корисним у побутовому плані.

Поки був цукерково-букетний період, все йшло нормально. Милі презенти, які мені подобалися, жодних каструль, прихваток, сковорідок та прасок.

Але варто було нам одружитися, як відразу ж почалися “корисні” подарунки. Якщо від його батьків я без проблем могла прийняти постільну білизну або сковорідку, то від чоловіка хотілося отримувати щось інше.

Я йому спочатку натякала, потім зрозуміла, що це не працює, почала говорити прямо – не треба мені дарувати побутові речі, які ми й так купимо.

Нам потрібна нова каструля – я йду і купую нову каструлю. Ми не маємо такого дикого дефіциту у фінансах, щоб для нас купівля кухонного приладдя була святом.

– Я не знаю, мамі батько все життя дарував щось для дому та кухні, вона не скаржилася.

А я скаржусь. Мені не хочеться в день свого народження отримувати нову праску. Так, я скаржилася, що стара стала відключатися, але це просто побутова покупка, а не подарунок.

Говорила чоловікові, що на восьме березня хочу на подарунок аромат для себе. Навіть скинула посилання, де їх замовити. У результаті отримала букет тюльпанів, а у подарунок пательню та кухонні рушники.

Сама чоловікові завжди дарую або те, що він сам просить, або те, на що він облизується, але купити не може. Це не так складно, як здається, але мій чоловік із задоволенням отримує мої подарунки, а мені постійно дарує якусь нісенітницю.

На останній день народження я йому прямо сказала – купи мені сертифікат у конкретний спа-салон. Подаруєш щось інше – ображусь.

Ну, він покивав, а потім на сам день народження все одно притягнув нову люстру в зал, адже я сказала, що її треба поміняти. А про спа-салон він забув відразу ж, як я сказала, хоч я кілька разів йому про це нагадувала.

Звичайно, я образилася, ніякого настрою, а чоловік вирішив образитися на мене. Він же таку люстру припер, а я незадоволена.

– Та ця люстра коштує дорожче, ніж сертифікат! – почав обурюватись чоловік.

Тож подарував би мені дешевший сертифікат, у чому проблема? Я хочу подарунок для душі, а для дому ми можемо і так будь-якої миті все купити.

Я ходжу скривджена, чоловік через це ходить ображений на мене. Він же намагався, шукав люстру, щоб до нашого інтер’єру підійшла.

При цьому я чоловікові кілька разів пропонувала: ну не можеш обрати нормальний подарунок – дай мені грошей, сама куплю. Але для нього гроші – це не подарунок, це неправильно.

Ще свекруха зі своїм “а що такого, нормальний подарунок”. Комусь нормальний, а комусь і ні. Мені ця люстра як подарунок не потрібна, я хочу в салон відпочити.

Втомилася комусь щось пояснювати, більше чоловікові подарунків дарувати не буду. Він мене просить регулярно майонез додому купувати – ось даруватиму йому відро майонезу, нехай радіє.

You cannot copy content of this page