Повідомлення від колишньої дружини через соцмережу.
З дружиною ми розлучилися 3 роки тому (вона мені зрадила і я випадково про це дізнався).
Живемо в різних містах (приблизно 60 км між нашими з нею будинками). Після важкого розставання ми з колишньою так і не поговорили «по душах”, не розставили всі крапки над «i». Розлучилися і живемо своїм життям.
Так як у нас є дитина (живе з матір’ю), нам все ж доводиться спілкуватися. Я намагаюся обмежити все наше спілкування темами про гроші і про дитину, але колишня, всіляко намагається вивідати, як я живу, чи щасливий я та іншу романтику.
Навіть коли я її відверто і грубо посилаю, вона через деякий час передзвонює і як ні в чому не бувало починається все спочатку. Не знаю, може вона сподівалася, що я буду ридати і приповзу на колінах її прощати, а коли не вийшло, намагається зрозуміти, чому.
Улюблена її забава – пересилати мені через приватне повідомлення фото зі своїм новим залицяльником.
Мабуть, не впевнена, чи побачу я їх в її фотоальбомі і надсилає, щоб напевно побачив. Постійно пише, що дуже щаслива, що зі мною розлучилася, що у неї все пречудово.
Регулярно постить в соцмережі все своє життя в стилі: «ось я прокинулася з коханим», «ось я снідаю з коханим», «ось що мені подарував коханий» і таке інше.
Загалом, всім своїм виглядом намагається показати мені (або не тільки мені?), Що її життя стало набагато краще. Одночасно з цим шле мені особисто фотки з нашого минулого, підписуючи їх «люблю тебе», «сумую» і т.д. Виглядає не стільки забавно, скільки безглуздо і сумно.
Коротше, я остаточно заплутався, чого вона від мене хоче і що мені з усім цим робити. Продовжувати ігнорувати? Не те щоб я дійсно хотів все повернути назад (навіть заради нашої спільної дитини), але самолюбству лестить і вже зовсім її ображати не хочеться – все ж багато хорошого разом пережили свого часу. У мене вже інше життя, нова прекрасна дівчина і все таке. Та й не впевнений я, що їй самій потрібно наше возз’єднання.
Якщо хто стикався з подібною ситуацією, порадьте, як на все це реагувати і як все це припинити, щоб не поранити її і щоб вона від мене остаточно відчепилися.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…