Є у мене одна давня подруга (назвемо її Іра). Розумниця, добре оплачувана неважка робота, сама на вигляд красуня (і це в 38 років). А спритно з мужиками звертається – можна платні лекції читати.
Особисто я б на таку лекцію точно сходила.
Заміжня вона вже 16 років. Чоловік у неї тлумачний, працьовитий, начитаний, собою не страшний, свій бізнес є, хоч і невеликий. Одне але: випити любить.
Спочатку Іра люто і активно боролася з пиятиками улюбленого: і загрожувала, і з дому йшла, і кодувала – нічого не допомагало.
Точніше, допомагало, але ненадовго. Потім плюнула, стала жити в своє задоволення, купувала шмотки, не особливо старалася на кухні, а потім і заводити коханців не посоромилася.
Звісно, в рамках пристойності, щоб ніхто не знав. А згубну пристрасть чоловіка навчилася використовувати собі на користь, маніпулюючи почуттям провини його і свекрухи. Навіть обміняла свою однокімнатну квартиру, що дісталася від бабусі, на двушку в більш престижному районі, записану тепер особисто на неї.
Останній раз, коли чоловік запив, а Іра примудрилася познайомитися з одним розведеним чоловіком.
Варіант був відмінний: дорога машина, хороша квартира, ввічливий і дотепний красень. Одним словом, мрія будь-якої жінки, навіть заміжньої. І той мужик до неї з серйозними намірами, мовляв, одружитися хочу, тільки кинь свого алкоголіка.
Не знаю як, але чоловік незабаром дізнався, що Іра з кимось зустрічається. Почав стежити, переконався, що не дарма ревнує.
Коли спробував приперти невірну дружину до стінки, та парирувала: а що ти хотів? Раз ти не хочеш по-хорошому, сім’я тобі не потрібна, а цікава тільки випивка, чому ти вирішив, що я буду страждати і тягнути все на собі? Так що вийшло, що винна не вона, а він.
Розв’язка у історії дуже незвичайна, прямо happy end. Чоловік покинув пити і став здувати з Ірки пилинки. Коханцеві вона сказала, що вибирає сім’ю і остаточно з ним порвала (реально, а не про людське око). Тепер у неї все в шоколаді: чоловік з роботи зустрічає, по дому як попелюшка, подарунками засипав, про випивку і думати забув, а на днях вони повернулися з курорту десь на Балі.
Чесно – заздрю я подрузі по-чорному. Мені такої мудрості свого часу не вистачило, я голосно грюкнули дверима, а в підсумку залишилася ні з чим. І відчуваю себе тепер дурепою. Адже можна ж було все інакше обернути, виявляється.
Наївні і надмірно педантичні панянки чомусь вважають, що мужики не прощають зраду. Ще як прощають! Треба тільки вміти все правильно подати.
Я побачила чоловіка сестри з іншою жінкою. Це сталося випадково, в торговому центрі, куди я…
Моя свекруха – Раїса Петрівна – жінка з дуже важким характером. Вона вважає, що краще…
Я одружилася дуже рано. На вечірці, яку для першокурсників влаштувала адміністрація нашого інституту, я познайомилась…
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…