– Негідник! Ти розумієш, що ти наробив! – Ірина ледве трималася. – Гуляти надумав, тебе не зупинило навіть те, що в тебе вдома дружина, яка виношує дитину.

– Олеже, здається у нашої доньки скоро з’явиться сестричка чи братик, – усміхаючись, сказала Ірина чоловіку.

– Ірино, ну ти чого! – Невдоволеним тоном сказав Олег. – У нас Оленці тільки шість місяців виповнилося. Ти уявляєш яка тіснота буде в нашій маленькій квартирці.

– І що ти пропонуєш? – запитала здивовано Ірина.

– Що що! Ти краще за мене знаєш, що в таких випадках роблять, – спокійно відповів чоловік.

– Олег! Я на це не піду! Це великий гріх! – вигукнула Ірина.

– З якого часу ти такою побожною стала? Ось коли буде квартира побільше, ось тоді і подумаємо над ще однією дитиною!

Ірина не стала вступати в подальшу суперечку з чоловіком, але для себе вирішила, що дитину залишить за будь-якого розкладу.

Незабаром Ірина, як і належить, відвідала жіночу консультацію. Її оглянув фахівець, а другого дня вона здала всі необхідні тести. Коли Ірина в черговий раз прийшла на прийом, то фахівець спантеличив її, озвучивши одну-підозрілу недугу.

– Цього не може бути! – зі сльозами на очах промовила Ірина.

– Всі питання адресуйте своєму чоловікові, а моя справа повідомити вас.

Їй приписали все необхідне, та сказала одразу ж розпочати прийом.

– До речі, – заявив фахівець. – Це може вплинути на перебіг, може вам варто розглянути варіанти…

Коли Ірина прийшла додому, то застала свого чоловіка, який обідав за столом.

– Тримай, – вигукнула вона чоловіку, і поклала на стіл якусь папку з паперами.

– Ти чого? – здивувався чоловік.

– Негідник! Ти розумієш, що ти наробив! – Ірина ледве трималася. – Гуляти надумав, тебе не зупинило навіть те, що в тебе вдома дружина, яка виношує дитину.

– Та поясни до ладу, що сталося? – Олег нічого не розумів.

Ірина озвучила все, що їй сказали на огляді. Але це не збентежило чоловіка. Він, як ні в чому не бувало, почав переконувати її, що його провини тут немає.

– Та не було в мене нікого, – продовжував стверджувати Олег. – Може на роботі в парилці щось підчепив.

– Я тобі не вірю заявила Ірина, – і забравши дитину, вирушила до своїх батьків.

Ірина пройшла весь курс процедур.

– Ну, що вирішили з дитиною, – поцікавився у неї спеціаліст.

– Залишаю. Це не обговорюється, – відповіла твердо Ірина.

Пройшов місяць.

Ірина продовжувала жити у своїх батьків. Олег Щодня дзвонив їй та просив повернутися до нього.

– Що робити мамо? – Попросила поради у своєї матері Ірина.

– Ой, не знаю, дочко. І прощати таке не можна, але й без чоловіка з дітьми тяжко тобі буде.

Після довгих роздумів Ірина вирішила повернутись до чоловіка.

У призначений термін Ірина народила сина. З пологового будинку її зустрів чоловік. Догляд за дітьми, безсонні ночі, все це якось відсунули спогади про той епізод, який приніс їй стільки переживань.

А потім Ірина вирішила: – Якщо вже не вистачило сміливості розлучитися, значить треба продовжувати сімейне життя.

Минуло п’ять років.

Якось Ірина з Олегом отримали запрошення на весілля. Одружився двоюрідний брат Ірини.

У суботній день, залишивши дітей у своїх батьків, Ірина разом із чоловіком вирушила до кафе, де намічалося проведення весілля.

Після кількох тостів, чоловік Ірини зовсім забув про неї. У залі лунала жива музика. І Олег, запросивши на танець одну з дівчат, щось лагідно шепотів їй на вушко. А потім вони зненацька зникли з поля зору Ірини. Втративши на мить із виду свого чоловіка, Ірина поспішила у фойє. І там застала цю дівчину в обіймах свого чоловіка.

Вона не стала влаштовувати сцен ревнощів, а пройшовши повз них, вийшла на вулицю. Олег був настільки захоплений дівчиною, що навіть не помітив свою дружину. Вже перебуваючи на вулиці, Ірина викликала таксі. Її більше не переживала через розлучення з чоловіком. По її щоках вже не текли сльози, і вона, посміхнувшись, раптом відчула якесь полегшення.

«А може всі ці роки, я тільки й чекала приводу, щоб піти від нього», – думала Ірина.

Наступного дня Ірина подала заяву на розлучення.