Від Валі пішов чоловік. Забрав свої речі. Лише старі лижі залишив. А вже через годину навпроти Валі стояла її подруга та фітнес-тренер Марта у спортивному костюмі та з пляшкою міцного…

Від Валі пішов чоловік. Забрав свої речі. Лише старі лижі залишив. А вже через годину навпроти Валі стояла її подруга та фітнес-тренер Марта у спортивному костюмі та з пляшкою міцного.

– І що робити збираєшся? – Запитала Марта.

– Богу душу віддати, – відповіла Валя.

– Е-е-е, неправильне рішення! Залишилось дві спроби.

– Подзвонити та запитати, як він міг?!

– Знову мимо!

Валя відірвала голову від подушки, і подивилася на Марту. Потім на пляшку.

– Горе заливати?

– Бінго! – прокричала подруга.

– Ти ж фітнес-тренер! Міцного і в рот не береш! – Промимрила Валя.

– Ну так, як виняток, – реготнула Марта. – Не кожен же день від подруги чоловік іде?!

– Дякую, втішила.

Раптом у дверях з’явився чоловік Марти.

– Ти додому збираєшся? Валю, привіт!

– О! Заходь! – гукнула йому Марта. – Ти нам, як чоловік, зараз дуже потрібний.

Семен зачинив двері та пройшов на кухню.

– Від Валі Ігор пішов.

– Та годі вигадувати?! – не повірив Сеня і сів на стілець. – Навіщо?

– Зауваж, яка реакція у чоловіка! – одразу додала Марта. – А ти “Богу душу віддати”…

– Семене, ти чуєш, що вона робити зібралася? Значить так, на ці сльози-соплі я тобі даю три дні, а потім до мене в спортзал на три місяці!

– Чому на три? – Зітхнула Валя.

– Тому що три місяці після розриву стосунків жінка ні хріна не розуміє і думає лише про те, чому так сталося.

– А воно, опля, сталося, – живемо далі! Сеня, поясни, як супер крутий програміст, що з Валею зараз відбувається.

Сеня зітхнув і глянув на неї.

– Я красивих слів підбирати не буду. Давай, як є. На прикладі комп’ютера.

– Це як? – в один голос спитали жінки.

– Уяви, що ти не жінка, а дорогий лептоп. Біленький, мініатюрний, з такою начинкою, що всі довкола хочуть…

– Сеня! – нагадала Марта.

– Хм… усі хочуть приєднатися до тебе. Але ти коштуєш шалених грошей. І розібратись у твоїй начинці дано не всім.

– Тому доступ до тебе можливий тільки найталановитішому, найкрутішому, найрозумнішому чува… чоловікові.

Валя дивилася на Семена, розкривши рота. А Марта із захопленням.

– Господи, мій чоловік геній!

– Так от, зараз у тебе є всі шанси зловити вірус, який зруйнує твої програми та начинку.
І тоді, коштувати ти вже будеш не охрі…

– Семене!

– Не шалених грошей, а триста гривень на “п’яному ринку”. Як тобі такі перспективи?

Валя представила біленький мініатюрний лептоп і заперечливо похитала головою.

– А що робити треба? – Запитала Марта у чоловіка.

– Подумай, як до нас зазвичай вірус потрапляє? Через сервер та вхідні повідомлення. Сервер у твоєму випадку – голова.

– Повідомлення – думки. Тому всі думки про минуле, про твого Ігорка, про те, що ти якась не така – це спам.

Що з ним роблять?

– Блокують.

– Картина ясна?

– Але ж я не комп’ютер, я не зможу не думати, – сумно посміхнулася Валя.

– Якщо тебе влаштовує ціна триста гривень на “п’яному ринку” – вперед! – Відповів Сеня і встав.

Потім звернувся до дружини:

– Ти йдеш?

– Зараз. Почекай. Нам потрібно закріпити засвоєний матеріал, і вона поставила пляшку на стіл.

– Але ж ти не вживаєш? – здивувався чоловік.

– Так і від мене не щодня чоловік йде, – повторила слова подруги Валя.

– О! Бачиш! Вона вже охороняє сервер.

– Тобі завтра зранку депутата тренувати, – усміхнувся Семен.

– Милий, мій депутат так сьогодні на презентації накидається, що завтра мій «Арарат» здасться пісочницею поряд із його Гімалайськими вершинами.

Марта залишилася ночувати у неї.

– Раптом у тебе зараз шок, тому ти з усім погоджуєшся, а сама – раз і вистрибнеш із балкона. Хто тебе знає? Сервер тільки ж запрацював!

Наступного ранку Валя встала раніше подруги. Витягла кросівки, які припадали пилом у коморі. Знайшла спортивний костюм. Розбудила Марту.

Ігор ошалів, коли рано вранці побачив колишню дружину, яка йшла у бік фітнес-клубу. Не заплакана, не сумна, не нещасна. Ішла і слухала Марту.

Він за лижами прийшов. Забув учора забрати. А тут таке… Ігор постояв у нерішучості, а потім набрав її номер.

Валя витягла телефон і подивилася на вхідний. Відразу згадала про біленький мініатюрний лептоп. Про начинку, до якої тепер доступ тільки самому…

Про ціну триста гривень на “п’яному ринку”. Тому перенесла номер у чорний список та поклала телефон назад у куртку.

– То що ти про м’язи розповідала?

Марта посміхнулася і ляснула її по плечу.

– Ні, «Арарат» я таки сьогодні відчиню. Зазвичай на все, ну, мінімум двадцять один день йде, а то й пів життя. А тут – сервер в нормі! Повідомлення в спам надходять.

Потрібно Семену сьогодні масаж зробити. Чітко все пояснив. У саме яблучко!

Як добре, що є такі вірні люди, які з тобою і в горі й в радості! Бо дуже часто така “дружба” – просто ілюзія. На жаль…

А ви що скажете з цього приводу? Пишіть свої думки в коментарях, підтримайте автора вподобайками!