A woman is feeding a baby with a spoon. A child sits on a table in the kitchen and eats with pleasure. The baby has a bib. Nearby is a plate with baby food.
У нас тут дилема. Кожне літо ми збираємося у батьків чоловіка з своїми сім’ями, з дітьми. Цього літа також. Дача батьків знаходиться м’яко кажучи не в самому цивілізованому місці.
До найближчого магазину 6 кілометрів, дача посеред лісу. Та мене лякає не це, а відношення моєї невістки до чужих дітей і речей.
Я спеціально запаслася на цих 2 тижні дитячими соками, молоком, йогуртами та іншим, для того, щоб спокійно відпочивати і н побігати як вжалена по лісі, не шукати молоко, якого там точно немає.
Моїм дітям 1 рік і 2 роки. Тобто ще дуже і дуже маленькі. Насті, моєї невістки дитина має 10 місяців, вона перевела її на штучне вигодовування вже давно, не хоче дитя молока, хоч кілка на голові теши.
Чоловікам всеодно, це ж як Божий день ясно. Їм аби м’ясо, риболовля і щось крепке. А я, якщо чесно вже з розуму сходжу. Бо мої діти теж груди не беруть, та і молока давно в мене немає, ми тільки 3 дні на дачі ча запасів ще на 2 максимум лишилося.
Це не тому, що я погана мати, а тому що Настя своїх двох нашими пюрешками годує. Я ж то не проти, але модна було як мінімум дозволу спитати, а ще, хотілося би розуміти навіщо пюрешки і смузі, які розраховані на 7 місяців давати дев’ятирічному хлопцеві, старшому Настиному сину?
Я намагаюся чоловіку якось коректор натякнути, але він не чує. Коли Насті прямо сказала, то вона руками розвела, мовляв зажала для дитини.
Та не зажала, але хто поїде в магазин, і де в селі шукати якісні дитячі баночки з харчуванням. А тепер на мене напали всім сімейством, що мені шкода їжі для рідних племінників.
Та хіба ж шкода, є ще фрукти, бери і радій, але фрукти треба мити, чистити, овочі взагалі готувати, а так дитину в 9 років смузі запхали і все. І скільки ж там тієї пюрешки, такому на 1 зуб, йому за раз 3-4 пачки треба.
В своє виправдання хочу сказати, що я своїм готую і супи, і кашки різні, можу ж поділитися, лишається багато, кілька разів пропонувала, але знову ж таки дитину треба погодувати, а тут паска соку, пачка пюре і пів дня спокій. Чи я не права і щось не розумію, чи мені дійсно на голову вже сіли?
Жовтневий дощ барабанив по вікнах батьківської квартири. Христина сиділа за столом у вітальні, нервово смикаючи…
Потяг хитнувся і рушив з місця. У купе запахло смаженою курочкою, ковбаскою та свіжими огірками.…
Степан останні три роки жив так, ніби його вже не було. Після того, як його…
Ольга сиділа на краю ліжка та масажувала розпухлі ікри. Ноги боліли так, що хотілося вити.…
Лідія стояла перед дзеркалом і розглядала нову сукню. Синю, скромну, але елегантну. Витратила на неї…
В останній рік мама дуже часто хворіла. У ті дні, коли вона лежала в лікарні,…