Щодня Оля вигулювала свого пікінеса о 9 ранку. На 10 їй було на працю. День у дівчини був розпланований похвилинно. Проте вона постійно спізнювалася, щось забувала, була розсіяною. Може через те, що надто багато обов’язків взяла на себе.
Валентин також вигулював свого пса, і дуже часто спостерігав здалеку за дівчиною. Вона його побоювалася. Не те що б як маніяка, просто, вона завжди боялася сильніших за себе людей. А виглядав він дійсно сильним. Надто для Олі, ростом в 1.60 і вагою в 50 кг в свої 30. У неї не булу худоби чи анорексії, просто вона була маленькою дорослою дівчинкою.
Валік мав лабрадора, тому лохмата подруга Олі – Берта була вкрай настрожена і майже не спускала з виду Джека. Вона його боялась так само, як і її хазяйка Валентина. Рідко коли траплялося таке, що вони одночасно заходили до під’їзд чи тим паче просто пересікалися. Від сухого побажання Олі яке вона мала про всяк випадок “гарного дня” будь яке спекотне літо ставало холоднішим ніж зима в Антарктиці.
Вже років мабуть 3, а то і більше Оля не пропускала вигул своєї собачки. Тому коли цього разу вона не вийшла, Валік почав серйозно хвилюватися.
Він любив за нею спостерігати з балкону свого друга в будинку напроти. Тому закинувши всі справи побіг до Ярослава, щоб взяти бінокль і все ж подивитися що там його Оля. У неї в квартирі балкон виявився відкритим, на сушці висіли речі, хоча з дому вона не виходила. Двері з балкону в квартиру теж були відкриті, а штора відчайдушно то випиналася, то ховалася від вітру і холодного повітря.
Він побіг до неї. Двері були зачинені. Берта кричала і лаяла так, ніби її там різали на шматки. Валік вибив двері, йому це було не вперше, працював монтажником.
Знайшов її на підлозі у ванній. Абсолютно без одягу. Вода вже заливала сусідів. Вона після душу посковзнулася і впала, втратила свідомість. Часу пройшло не багато, він знайшов пульс, заніс її в спальню та вкрив теплим халатом. Через декілька хвилин вона прокинулася. Не пам’ятала нічогісінько, викликала поліцію. Ті приїхали і вже забирали Валіка у відділок. Вона гола, він миє підлогу в її квартирі, що можна було подумати? Добре що все вирішилося до того, як Валік надавав би тим поліцаям.
– Ну тепер ти повинен на мені одружитися. Це були вирішальні слова Олі. Берта більше не боялася Джека.
