Одного разу мені сказали, що я з тих жінок, яких треба долюбити і добити, і тільки тоді я піду

Я познайомилася з чоловіком ще у дитинстві, ми жили у сусідніх під’їздах. Коли були маленькі, він мене ображав, завжди якось зачіпав.

Згодом ми з мамою переїхали в інше місце, і не бачилися з чоловіком 15 років. Зустрілися випадково в гостях у спільного друга. Коли він мене побачив, здивувався, яка я стала (вважаю себе далеко не красунею, та ще й повною) мені це дуже втішило.

Ми почали спілкуватися. Незабаром я винайняла житло, і він став залишатися в мене все частіше, все більше ночей ми проводили разом.

Все начебто влаштовувало, але коли я дізналася, що вагітна, багато що змінилася. Розповівши йому про своє становище, почула у відповідь, що краще позбутися дитини. Даремно.

Я дуже чекала цієї дитини, якщо чесно навіть неважливо було хто тато чи що буду одна, головне буде мій малюк. Звичайно, реакція на його слова не змусила довго чекати. Я його відправила на чотири сторони, сказавши, що це не йому вирішувати.

Ми не спілкувалися місяць чи може трохи більше. Я жила у сестри, тому що з мамою стосунки не прості. Він зателефонував, сказав, що треба поговорити. Ми зустрілися увечері, обговорили все. За його словами це був тільки страх, що буде щось не так, і знаєте, він мав рацію.

Моя вагітність проходила важко, ще він постійно гуляв, і ми сварилися через це. Але ближче до пологів, може тижні за два він змінився, став цікавитися моїм здоров’ям і думати, як назвемо нашу донечку.

День виписки все добре, але вечір був із сюрпризом. Він привіз нас із донькою додому і пішов відзначати із друзями, але найвеселіші сюрпризи були далі. З усіх п’яти років нашого сімейного життя, загалом лише місяць був добрий.

Якось наша сварка дійшла до того, що він перегнув, і я пішла на місяць до мами, але вона, поговоривши зі мною, дала зрозуміти, що не можна здаватися. Повернулася, були більш-менш добрі дні, він ніби відчував провину.

Ось дивлюся я на свою сплячу дочку і думаю, чи не припустилася я помилки, залишившись з ним, адже нічого не змінюється. Так він не б’є мене, дочку любить. Гуляти її бере, купує багато чого, але якщо я говорю, що піду з ними, каже, ні.

Також я забула згадати, що ловила його на листуванні з іншими та найцікавіше, що коли я кажу, що з мене вистачить, він благає, щоб я залишилася з ним.

Одного разу мені сказали, що я з тих жінок, яких треба долюбити і добити, і тільки тоді я піду. Коли ж моє терпіння доб’ють. Коли я зможу наважитися хоч на якийсь крок. Він добрий тато, але чоловік не дуже.

Related Post

Хлопець думав, що моя тітка відома співачка, але коли дізнався, що це не так, просто перестав спілкуватисяХлопець думав, що моя тітка відома співачка, але коли дізнався, що це не так, просто перестав спілкуватися

Так вийшло що в дитинстві я була схожа на дуже відому співачку. Схожість особливо була не тільки по волоссю, а за рисами обличчя. Особливо була схожа в старших класах. Через