fbpx

Один з учнів почав сміятися над іншим через відсутність батька. Після цього я нічого не змогла зробити

Сьогодні, на моєму уроці одна дитина дуже засмутила і образила, сама того не знаючи, іншу дитину. А сталася ось така історія.

Діти виконували звичні вправи із серії спеціальної фізичної підготовки. В одного хлопчика (він сам по собі худий, не спортивний) ну зовсім не виходило виконувати згинання рук в упорі лежачи. Я підійшла, щоб допомогти йому. Поруч з ним знаходилася інша дитина, і можливо з заздрощів, що я підійшла і до неї, або через свою дитячу дурість, він заявив на весь спортивний зал: «Він зовсім не вміє нічого чоловічого робити, адже у нього немає батька. А мій тато мене всьому вчить, навіть у неділю на футбол водив, а минулого тижня ми ходили на риболовлю…»

Я зупинила розповідь цього хлопчика, пояснивши це тим, що слід стежити за диханням під час виконання фізичних вправ. Ця дитина просто продовжила працювати далі, а ось перший хлопчик засмутився зовсім.

Я не змогла до кінця уроку викликати хоч трошки радості чи хоча б зацікавленості в його очах. Про який урок тут говорити, коли зачепили в дитячій душі найпотаємніше. Адже кожна дитина бажає, щоб у неї були тато і мама, щоб вони любили один одного і його, їхнього малюка, щоб не тільки мама, а й тато приділяв йому увагу.

Пам’ятаєте, як ви в дитинстві хвалилися тим, що ваш батько найсильніший, найхоробріший, найважливіший? Як ви пишалися ним! Зараз насправді дуже багато дітей виховуються без батьків, виховуються однією матір’ю. Це ще добре, якщо в сім’ї присутній ще якийсь близький дитині чоловік (дідусь, брат матері і т.д.), який стане прикладом малюкові, зуміє в потрібний момент підтримати його, захистити, порадити, допомогти.

А якщо ні? Дитина росте з комплексами, росте незахищена, і морально, і фізично слабка. Адже будь-який психолог скаже вам, що всі душевні травми та комплекси родом з дитинства.

Або інша не вигадана історія, банальна і з глибоким змістом. У нас із чоловіком 3 дітей: двоє вже дорослих, а третій – маленький. Чоловік у якийсь момент вирішив ремонтувати паркан. Поруч із нами живе друг нашого сина. Він трохи старший, але вибору у друзях він не мав, інших дітей такого віку на нашій вулиці не проживало. Зрозуміло, хлопець спочатку дивився у щілини паркану за всім «жахливо цікавим» процесом ремонту паркану. Потім переліз до нас на подвір’я, потім потихеньку приєднався також до «важливої ​​і потрібної» ремонтної роботи.

Хлопчик хороший, але так склалася доля – він виховується без батька. Наш син, зрозуміло, пишається тим, що його батько «може все і навіть забивати дуже великі цвяхи». Щебече з татом, називає його, то важливо «батьком», то просто татом. І колись наш маленький сусід, теж почав називати мого чоловіка татом. Чудово, що мій чоловік, дорослий і тактовний чоловік, його не обірвав, не виправив, а мовчки дозволив йому так себе називати. Ви не уявляєте, з яким щастям він кричав: «Тату, дивися, у мене виходить!».

Дорогі жінки, звертаюсь до вас: бережіть свою родину! Не втрачайте бездумно через дурниці своїх чоловіків та батьків своїх дорогоцінних, найкращих дітей. Свою долю ви може ще й влаштуєте, (що теж не факт), а от батька дитині навряд чи знайдете.

Шановні чоловіки. Зараз ви сильні та сповнені життєвої енергії. Вам здається, що так буде завжди. Але час невблаганний. Прийде час, і все нам віддасться за наші гріхи. Не кидайте своїх дітей, їм без вас не можна. І вони згодом стануть вашою опорою та вашою гордістю. Бережіть родину.

Related Post

Готель для зустрічей з коханцем мені доводиться оплачувати самійГотель для зустрічей з коханцем мені доводиться оплачувати самій

Мій коханець виховує сина загиблого брата. У мене теж син. Домовилися по черзі оплачувати готель. Двічі платила я. Нагадала про домовленість – він обурився: «Ти мене підозрюєш?» Відчуваю себе використаною,